Коли Ірод був царем Іудейським, жив один священик на ім'я Захарія. Дружина його називалася Єлисавета. Захарія і Єлисавета були праведні і дотримувалися всіх постанов Господніх. Вони обидва вже були похилого віку і не мали дітей, оскільки Єлисавета була безплідною.

Одного разу, коли Захарія служив при храмі, йому дісталося між священиками увійти в святилище на кадіння. Під час кадіння в святилище раптом з'явився Ангел і став по праву сторону жертовника. Побачивши Ангела, Захарія зніяковів, і страх напав на нього. Ангел сказав йому: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іоанн. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.» (Луки 1:13-16)

Уже в утробі Єлисавети Іоанн зрадів Месії, ... Читати далі »

Апостол Юда брат Господній

2 липня (19 червня) - пам'ять апостола Юди, брата Господнього по плоті

Святий апостол Юда, з числа 12-ти учнів Христових, походив з роду царя Давида та Соломона, був сином праведного Йосипа Обручника від його першої дружини.

Святий апостол Іоанн Богослов в своєму Євангелії пише: "Навіть і брати його не вірували в нього" (Іоанна 7:5). Святитель Феофілакт, архієпископ Болгарський, пояснює ці слова так: на початку земного служіння Господа Ісуса Христа сини Йосипа, у тому числі і Юда, не вірили в Його Божественну сутність. Переказ свідчить, що, коли праведний Йосип Обручник, повернувшись з Єгипту, став ділити між синами землю, що належала йому, він побажав виділити частину і Христу Спасителю, народженому надприродньо та нетлінно від Пречистої Діви Марії. Брати чинили опір цьому, і тільки старший з них, Яків, прийняв Христа Ісуса в спільне володіння своєю часткою і за це був названий братом Господнім. Пізніше Юда повірив в Христа Спасителя як очікуваного Месію, всім серцем звернувся до Нього і був обраний Ним у число найближчих 12-ти учнів. Але, пам'ятаючи свій гріх, апостол Юда вважав себе негідним називатися братом Божим і в своєму соборному посланні іменує себе лише братом Якова.

Святий апосто ... Читати далі »

Свята Трійця… Сюжет розкриває сутність самого явлення Святої Трійці, яке сталося у п'ятдесятий день після воскресіння Христового. Три особи єдиного Бога являють себе у цей день. На апостолів сходить Бог Святий Дух, Якого посилає Бог Син і Який походить від Бога Отця.

Вознесіння Господнє

Назва свята відображає суть події - це Вознесіння на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Ця подія відзначається завжди в 40-й день після Великодня, у четвер 6-го тижня після Пасхи.

Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсея у 40-й день немовлята повинні були приноситися батьками в храм, до Господа. І тепер в сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти в небесний храм Свого Отця, як Спаситель людства.

Православна Церква згадує цього дня євангельські події пов'язані з останнім моментом перебування Христа на землі після Його світлого Воскресіння.

Вознесіння Господнє - це одне із парадоксальних свят, коли незрозуміло, чому це свято. Хіба може бути розлука святом? Хіба могли учні Христа радіти розставанню з Ним?

Не Христос не хотів перебувати з апостолами навіки, а світ, що ненавидить Христа, не міг вмістити перебування в ньому Христа ... Читати далі »

святитель Миколай Чудотворець

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов`ю нашого народу. Чудотворця знають і шанують Схід і Захід, і всі кінці землі.

Усе життя св. Миколая - це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Свята Церква прославляє Миколая Чудотворця як мудрого правителя, вгамівника спраглих, швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Він рятував потопаючих, визволяв полонених, відводив смертну кару від невинних, зціляв багатьох людей: повернув зір, виправив кульгавість, дав мову німим. Вивів багатьох з убозтва й злиднів, подав їжу голодним, був помічником нужденним і теплим заступником. Він швидко з`являється скрізь, де потрібна його допомога. І нині він приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов`ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

Народився св. Миколай у 257 році по Різдву Христовому в Малій Азії, у мірлікійському місті Патарі, у родині Феофана і Нонни, людей благородних і заможних, які вирізнялися добропорядністю й милосердям до бідних. Довго його бать ... Читати далі »

Запевнення Фоми

З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої седмиці, святкувався особливо, складав як би заміну Пасхи, тому і названий Антипаскою, що значить замість Пасхи. У цей день оновлюється пам'ять Воскресіння Христового, тому Антипасхи називається ще тижнем оновлення. Оскільки оновлення воскресіння Ісуса Христа було особливо ради апостола Фоми, який не був присутній при подіях Воскресіння Спасителя і не вірив у це, то саме йому і були явлені докази Воскресіння. У зв'язку з цим день цей іменується ще і Фоминим. Церква надає цій події особливе значення. Своїм появом апостолові Фомі, воскреслий Господь запевняє, що Він мав по Воскресінні не уявну, примарну плоть, а дійсно пречисту, яку сприйняв від утроби Пресвятої Богородиці, з якою був прибитий до хреста і на якій залишилися від того, навіть по Воскресінні, рани.

Святий апостол Фома був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і пішов за Ним. Апостол Фома входить до числа 12 учнів Спасителя - святих апостолів.

За свідченням Святого Письма, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Ісуса Христа: "Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної ... Читати далі »

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав
і тим, що у гробах, життя дарував.

Воскресіння Господа Ісуса Христа

ВЕЛИКДЕНЬ - це головне свято церковного календаря, присвячене реальній історичній події і, разом з тим, превеликій таїні Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Радість великодня - це радість про перетворення (зміну) всього нашого життя в життя нетлінне. У день Великодня ми святкуємо перемогу Життєдавця Христа над смертю. Наш Спаситель переміг зло і темряву, а тому так тріумфально-радісне пасхальне богослужіння нашої Православної Церкви. «Великдень, двері райські нам відкриваєш», - співаємо ми в святковому Великодньому каноні.

Під час Свого земного життя Христос неодноразово говорив про Себе як про носія життя і воскресіння. Але зміст цих слів не був зрозумілий навіть апостолам. Лише у смерті та воскресінні Христа відкрилася учням істина про Нього як про Владику Життя. Ті страшні євангельські події збіглися з іудейським святом Великодня, а Сам Спаситель уподібнився невинному ягняті, заколюваному за звичаєм перед початком свята. Бог приніс себе в жертву світу, Владика життя і Переможець смерті простягнув руку допомоги гинучому в гріхах людству ... ... Читати далі »

Зішестя в пекло

У цей день Православна Церква згадує поховання Тіла Ісуса Христа та Його зішестя в пекло.

Знявши з Хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосип і Никодим поклали пречисте Тіло Господа в новому кам'яному гробі Йопивому саду, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей гробу понаклали великий камінь. При похованні Ісуса Христа була присутня Марія Магдалина та Марія, мати Йосієва.

А первосвященики та фарисеї знали, що Ісус Христос пророкував про Своє воскресіння, але - не вірячи цьому пророцтву і побоюючись, щоб апостоли не викрали Тіло Ісуса Христа і не сказали народові: Він із мертвих воскрес, - в суботу випросили у Пилата військову варту, приставили до гробу і самий вхід запечатали (Мт. 27:57-66; Мк. 15:42-47; Ін. 19:39-42), і тим доставили істині нове підтвердження.

Святитель Іоанн Златоуст пише: «Христос покладений був у новому гробі, в якому нікого раніше не було покладено, щоб воскресіння не могло бути приписано кому-небудь іншому, хто разом із ним лежав; щоб учні, по близькості цього місця, легко могли прийти і бути глядачами того, що трапилося, і щоб свідками поховання були не тільки вони, а й вороги. Те, що був опечатаний гріб і приставлена варта з воїнів, це дійсно з їх боку бу ... Читати далі »

У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Господа Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, смерть і покладання Його тіла в гріб, зішестя душею в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також введення розбійника в Рай.

Ранок Великої п’ятниці... Христос після тривалих допитів, насмішок, знущань стоїть перед Пилатом. Він виснажений у цілковитій покорі очікує уже давно відомого вироку. Пилат, не зважаючи на розуміння невинності Праведника, на вмовляння дружини, на свою совість, піддається тискові первосвящеників, книжників, законовчителів, народу і підписує смертний вирок Тому, Хто Сам є Життям.

Життя засуджують до смерті! Страшна мить людського безумства, злоби, ненависті...

Спаситель пройшов Свій смертельний голгофський шлях від початку  ... Читати далі »

Тайна вечеря

У п'ятий день після входу Господнього в Єрусалим, значить у на наш четвер, (а в п'ятницю ввечері належало заколоти пасхальне ягня), учні спитали Ісуса Христа: "Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?" Ісус Христос сказав їм: "Ідіть у місто Єрусалим; там ви зустрінете людину, що несе глечик води, ідіть за ним аж до дому і скажіть господареві: Учитель питає: Де світлиця (кімната), в якій Я справлятиму Пасху з учнями Моїми? Він покаже вам велику прибрану світлицю: там приготуйте паску". Сказавши це, Спаситель послав двох учнів своїх Петра та Івана. Вони пішли, і все виповнилося так, як сказав Спаситель, і приготували Пасху. Увечері того дня Ісус Христос, знаючи, що Він буде відданий в цю ніч, прийшов з дванадцятьма апостолами Своїми в приготовану світлицю. Коли всі посідали за стіл, Ісус Христос сказав: "Я дуже бажав спожити з вами цю Пасху, перш ніж муки матиму, тому що, кажу вам, вже не буду її споживати, поки вона не сповниться в Царстві Божому". Потім встав, зняв з Себе верхній одяг, підперізався рушником, налив в умивальницю води і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.

Умивши ноги учням, Ісус Христос надів одяг Свій і, засів знову і сказав їм: "знаєте ви, що Я зробив вам? Ось, ви кличете мене Учителем ... Читати далі »