Головна » 2011 » Квітень » 21 » Тайна вечеря

Тайна вечеря

Тайна вечеря
Тайна вечеря

У п'ятий день після входу Господнього в Єрусалим, значить у на наш четвер, (а в п'ятницю ввечері належало заколоти пасхальне ягня), учні спитали Ісуса Христа: "Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?" Ісус Христос сказав їм: "Ідіть у місто Єрусалим; там ви зустрінете людину, що несе глечик води, ідіть за ним аж до дому і скажіть господареві: Учитель питає: Де світлиця (кімната), в якій Я справлятиму Пасху з учнями Моїми? Він покаже вам велику прибрану світлицю: там приготуйте паску". Сказавши це, Спаситель послав двох учнів своїх Петра та Івана. Вони пішли, і все виповнилося так, як сказав Спаситель, і приготували Пасху. Увечері того дня Ісус Христос, знаючи, що Він буде відданий в цю ніч, прийшов з дванадцятьма апостолами Своїми в приготовану світлицю. Коли всі посідали за стіл, Ісус Христос сказав: "Я дуже бажав спожити з вами цю Пасху, перш ніж муки матиму, тому що, кажу вам, вже не буду її споживати, поки вона не сповниться в Царстві Божому". Потім встав, зняв з Себе верхній одяг, підперізався рушником, налив в умивальницю води і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.

Умивши ноги учням, Ісус Христос надів одяг Свій і, засів знову і сказав їм: "знаєте ви, що Я зробив вам? Ось, ви кличете мене Учителем і Господом і правильно називаєте. Отже, якщо Я, Господь і Вчитель ваш, умив ноги вам, то і ви повинні чинити так само. Я дав вам приклад, щоб і ви те чинили, як Я зробив вам". Цим прикладом Господь показав не лише Свою любов до учнів, а й навчив їх смиренню, тобто не вважати людині за приниження для себе служити кому б то не було, хоча б нижчому себе. Після споживання старозавітної Пасхи єврейської, Ісус Христос установив на цій вечері таїнство Святого Причастя. Тому і називається вона "тайною вечерею".

Тайна вечеря
Тайна вечеря

Ісус Христос взяв хліб, благословив його, переломив на частини і, подаючи учням, сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів", (тобто за вас віддається на страждання і смерть, для прощення гріхів). Потім узяв чашу з виноградним вином, благословив, подякувавши Бога Отця за всі Його милості до роду людського, і, подаючи учням, сказав: "Пийте з неї всі, це Моя Кров Нового Завіту, що за вас проливається на відпущення гріхів".

Слова ці означають, що під виглядом хліба і вина Спаситель подав Своїм учням те саме Тіло і ту саму Кров, які на другий день після цього Він віддав на страждання і смерть за наші гріхи. Як хліб і вино стали Тілом і Кров'ю Господа, це таємниця, незбагненна навіть для ангелів, чому і називається таїнством. Причастивши апостолів, Господь дав заповідь завжди здійснювати це таїнство, Він сказав: "Це чиніть на спомин про Мене". Таїнство це відбувається у нас і тепер і буде відбуватися до кінця віку за богослужінням, званим Літургією.

Під час таємної вечері Спаситель оголосив апостолам, що один з них зрадить Його. Вони цим дуже засмутилися і в подиві, дивлячись один на одного в страху стали питати один за іншим: "Чи не я то Господи?" Запитав і Юда: "Чи не я то, Учителю?" Спаситель тихо сказав йому: "ти", але ніхто цього не чув. Іоанн же сидів при столі поруч зі Спасителем, Петро зробив знак йому, щоб він запитав, про кого говорив Господь. Іоанн, припавши до грудей Спасителя, тихо сказав: "Господи, хто це?" Ісус Христос так само тихо відповів: "той, кому я, вмочивши шматок хліба, подам". І, вмочивши шматок хліба в Солило (в блюдо з сіллю), Він подав його Юді Іскаріотському, сказавши: "Що ти робиш роби швидше". Але ніхто не зрозумів, для чого це Спаситель сказав йому. А тому, що Юда тримав був ящик з грошима, то учні подумали, що Ісус Христос посилає його купити що-небудь до свята, або роздати милостиню жебракам. Юда узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була вже ніч.

Тайна вечеря
Тайна вечеря

Ісус Христос, продовжуючи розмовляти з учнями Своїми, сказав: "Діти! Вже не довго Мені бути з вами. Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного, як Я полюбив вас. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. І немає більшої любові, як хто свою душу поклав за друзів своїх. Ви - друзі Мої, якщо виконаєте те, що я наказую вам". Під час цієї бесіди Ісус Христос передбачив учням, що всі вони спокусяться про Нього в цю ніч, - всі розбіжаться, залишивши Його одного. Апостол Петро сказав: "Якби й усі спокусились про Тебе, я ніколи не спокушуся". Тоді Спаситель сказав йому: "Істинно кажу тобі, що в цю ніч, перш ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене і скажеш, що не знаєш Мене". Але Петро ще більше став запевняти, кажучи: "Коли б мені навіть умерти з Тобою, не зречуся Тебе". Те ж саме говорили і всі інші апостоли. Але все ж слова Спасителя засмутили їх. Втішаючи їх, Господь сказав: "нехай не тривожиться серце ваше (тобто не сумуйте), віруйте в Бога (Отця) і в Мене (Сина Божого) віруйте". Спаситель обіцяв своїм учням послати від Отця Свого іншого Утішителя і Вчителя, замість Себе - Святого Духа. Він сказав: "Я вблагаю Отця, і Він дасть вам іншого Утішителя, Духа істини, якого світ не може прийняти, бо не бачить Його та не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде (це означає, що Дух Святий пробуває з усіма істинно віруючими в Ісуса Христа - у Церкві Христовій). Ще трохи і вже світ Мене не побачить, а ви побачите Мене, бо Я живу (тобто Я є життя, і смерть не може перемогти Мене), і ви будете жити. Утішитель же Дух Святий, Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усього, і пригадає вам усе, що я говорив вам. "А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.  27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною." (Ів. 15:26-27).

Ісус Христос передбачив також учням Своїм, що багато зла і бід доведеться їм витерпіти від людей за те, що вони вірують у Нього. "У світі страждатимете але мужайтеся (кріпіться)", сказав Спаситель, "Я переміг світ" (тобто переміг зло у світі).

Розмову Свою Ісус Христос закінчив молитвою про учнів своїх, та про всіх, хто увірує в Нього, щоб Отець Небесний зберіг їх усіх у твердій вірі, у любові й в одностайності (у єдності) між собою.

Коли Господь закінчив вечерю, ще під час бесіди встав з одинадцятьма учнями Своїми, і, заспівавши псалми, пішов за потік Кедрон, на гору Оливну, у Гефсиманський сад.


Поділитися з друзями:

Переглядів: 4734 | Додав: leonc | Теги: Бог, Тайна вечеря, Християнство, Ісус Христос, Біблія

Коментарі:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог

 
 
leonc © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz Google