Хто молиться і постить,
той має два крила, легші від самого вітру
Святий Йоан Золотоустий

Через тиждень після свята П'ятдесятниці починається піст, який носить ім'я святих апостолів. Ця назва пов'язана по-перше, з тим, що він відбувається за прикладом перших учнів Христових, котрі постом готували себе до всесвітньої проповіді Євангелія після отримання дарів Святого Духа, тобто - після П'ятдесятниці. По-друге, за сучасним церковним уставом він продовжується до дня святих апостолів Петра і Павла (знову - зв'язок з апостолами). По-третє, встановлення цього звичаю сягає апостольських часів - першого християнського покоління.

Про його церковне узаконення згадується в пам'ятнику ранньохристиянської писемності, відомому під назвою «Постанови святих апостолів». У п'ятій книзі «Постанов» читаємо: «Після П’ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться; справедливість вимагає і радіти після прийняття дарів від Бога, і поститися після полегшення плоті».

Але остаточно цей піст затвердився, коли в Константинополі і Римі, який тоді ще не відпав від Православ’я, були збудовані храми в ім’я первоверховних апостолів Петра і Павла. Освячення константинопольського храму відбулося в день пам’яті апостолів 29 червня (за новим стилем — 12 липня), і з тих пір цей день став особливо у ... Читати далі »

Різдво Господа Бога
і Спаси нашого
Ісуса Христа

Нині знову Православна Церква святкує Різдво Христове, духовно прославляючи Господа нашого Ісуса Христа.

Яку велику радість несе нам свято Різдва Христового! Яке щастя приносять ці свята! - Духовне наповнення. Бо це - не зовнішня традиція певних обрядів, але глибоке переконання християн у серці та душі про народження Спасителя світу. Це - він, Чудесний порадник, Князь всесвіту приносить радість нам і всьому світу!

Христос Спаситель приніс на землю мир: мир з Богом, мир душевний. Тому під час Його народження ангели співали: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Луки 2:14). Виходячи з цього, Церква навчає, що душевний мир християнина повинен ґрунтуватися не на багатстві, не на грошах і не на користолюбстві, а на любові та благочесті. Заповіді Божі слід виконувати з любові до людей, і це, любов'ю пройняте виконання, дає душевний мир і відраду.

Нині Христос у Вифлеємі народжується від Діви; нині Безначальний починається, і Слово втілюється; Сили Небесні радуються, і земля з людьми веселиться; волхви Владиці дари приносять; пастирі Народженому дивуються; ми ж безперестанно взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.

Ви можете п ... Читати далі »

Різдво Господа Бога
і Спаси нашого
Ісуса Христа

Нині знову Православна Церква святкує Різдво Христове, духовно прославляючи Господа нашого Ісуса Христа.

Яку велику радість несе нам свято Різдва Христового! Яке щастя приносять ці свята! - Духовне наповнення. Бо це - не зовнішня традиція певних обрядів, але глибоке переконання християн у серці та душі про народження Спасителя світу. Це - він, Чудесний порадник, Князь всесвіту приносить радість нам і всьому світу!

Христос Спаситель приніс на землю мир: мир з Богом, мир душевний. Тому під час Його народження ангели співали: "Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!" (Луки 2:14). Виходячи з цього, Церква навчає, що душевний мир християнина повинен ґрунтуватися не на багатстві, не на грошах і не на користолюбстві, а на любові та благочесті. Заповіді Божі слід виконувати з любові до людей, і це, любов'ю пройняте виконання, дає душевний мир і відраду.

Нині Христос у Вифлеємі народжується від Діви; нині Безначальний починається, і Слово втілюється; Сили Небесні радуються, і земля з людьми веселиться; волхви Владиці дари приносять; пастирі Народженому дивуються; ми ж безперестанно взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.

Ви можете п ... Читати далі »

Одного разу двоє друзів посперечалися, і один вдарив іншого по щоці. Перший відчув біль, але нічого не відповів, мовчки написавши на піску: «Сьогодні мій найкращий друг вдарив мене по щоці». Після цього вони продовжили свій шлях пустелею і натрапили на оазу, де вирішили скупатися. Той, кого вдарили по щоці ледь не втонув, але найкращий друг врятував його. Прийшовши до тями, порятований висік на камені: «Сьогодні мій ліпший друг врятував мені життя!».

Звівши очі на друга рятівника він пояснив:

- Коли хто-небудь тебе ображає, треба написати про це на піску, аби вітер якнайшвидше усе зітер. Але, коли хто-небудь робить нам добро, ми повинні висікти це на камені, щоб вчиняли так само й інші.

Додав можливість коментування новин з використанням входу через соціальні мережі Вконтакті та facebook .

Якщо у кого будуть якісь проблеми чи запитання стосовно цієї можливості - прошу писати коментарем до даної новини.

Звичайно, з дизайном та зручністю ще потрібно буде помізкувати, але то буде потім.

Преображення Господа Бога
і Спаса нашого Ісуса Христа

19 серпня Свята Православна Церква відзначає одне із величних двунадесятих свят – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Преображення - це візуальне явлення царства Божого на землі. Своїм Преображенням Спаситель показав нам, якими стануть люди в майбутньому житті, в Царстві Небесному, як преобразиться тоді весь наш земний світ.

Це свято нагадує усім нам про необхідну потребу перетворюватися людям духовно, вірити у воскресіння і нове життя усіх людей.

У народі ж це свято називається Другим, або Яблучним Спасом, бо саме цього дня у церкві освячують яблука. Звичайно, до церкви приносять й інші плоди: горох, жито, виноград, мед та різні трави, що символізує плодючість і розквіт усього створеного на землі.

Для хазяїв свято символізує закінчення жнив і завершення літа. У народі говорили: «Прийшов Спас – бери рукавиці про запас».

Сьогодні православним, які дотримуються Успенського посту, дозволяється їсти рибу.

Більш детальну розповідь про сьогоднішнє славне свято можна прочитати в статті «Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа». Крім тог ... Читати далі »

В утробі матері розмовляє двоє немовлят. Одне — віруюче, інше — невіруюче.

Невіруюче немовля: Ти віриш в життя після народження?

Віруюче немовля: Так, звичайно. Всім зрозуміло, що життя після народження існує. Ми тут для того, щоб стати досить сильними і готовими до того, що нас чекає потім.

Невіруюче немовля: Це дурість! Ніякого життя після народження бути не може! Ти можеш собі уявити, як таке життя могло б виглядати?

Віруюче немовля: Я не знаю всі деталі, але я вірю, що там буде більше світла, і що ми, можливо, будемо самі ходити і їсти своїм ротом.

Невіруюче немовля: Яка нісенітниця! Неможливо ж самим ходити і їсти ротом! Це взагалі смішно! У нас є пуповина, яка нас живить. Знаєш, я хочу сказати тобі: неможливо, щоб існувало життя після народження, тому що наше життя — пуповина — і так вже занадто коротке.

Віруюче немовля: Я впевнений, що це можливо. Все буде просто трохи по-іншому. Це можна собі уявити.

Невіруюче немовля: Але ж звідти ще ніхто ніколи не повертався! Життя просто закінчується народженням. І взагалі, життя — це одне велике страждання в темноті.

Первоверховні апостоли
Петро та Павло

12 липня Свята Православна Церква відзначає день пам'яті двох великих християнських подвижників славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла.

Петро і Павло — два стовпи віри — два діаметрально протилежних характери: натхненний простець і несамовитий оратор — приходять до єдиного завершення свого земного шляху.

Апостол Петро (Симон) — один із перших учнів і вірних послідовників Христа. Петро був старшим братом апостола Андрія Первозванного, і обидва вони промишляли риболовлею. Покликаний Христом Спасителем за риболовлею на Генісаретському озері, він залишив сім'ю й послідував за Христом, щоб присвятити йому своє життя. Християнське ім'я Петро (камінь, скеля), що дав йому Господь, мало бути символом його духовної стійкості. І хоч були у Петра хвилини душевного сум'яття, невіри, він переміг себе.

Апостол Павло, який залишив 14 євангельських послань і був ревнивим проповідником віри Христової, до свого духовного прозріння мав Ім'я Савл і був гонителем церкви Божої. Обрання апостола Павла на апостольське служіння абсолютно незбагненне і навіть абсурдне з позиції людського розуму. Дорогою в Дамаск, де він мав переслідувати християн, Савл був осліплений, а потім ... Читати далі »

У розділ «Основи віри» розмістив роздуми протоієрея Михайла Шполянського над вічним та гостро насущним для кожної людини питанням «сенс життя», в якому він порівнює людину із метеликом, оскільки людина, як і метелик проживає п’ять життів. І саме досягнення останнього, п’ятого, прекрасного та вічного свідомого буття досконалої особистості в повноті людської природи, вічного блаженного перебування з Христом у нашій Небесній Вітчизні - ось що є єдиною самодостатньою метою людського існування, ось сенс життя...

Читати статтю »