|
|
Головна » Архів матеріалів
Усікновення глави Іоанна Хрестителя 11 вересня - свято скорботне, свято великої, славної, мученицької кончини величної людини, першого Друга Христового, першого мученика й останнього пророка Божого. Це день усікновення глави пророка, Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Згадаймо ж ті далекі події, які відбулися цього дня на ізраїльській землі близько двох тисяч років тому. Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини і в кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа одержав від імператора Августа в управління Галілею. З євангельської оповіді видно, що Ірод Антипа охоче слухав бесіди св. Іоанна і багато робив за його порадою. Непохитна правда і святе життя Хрестителя з одного боку, з іншого - слабохарактерність Ірода і його відкрите перед усім народом спокусливе життя не дозволяли йому робити ніяких заперечень на справедливі викриття, які доводилося йому вислуховувати з вуст пророка Божого. Але коли св. Іоан став викривати злочинний союз Антипа з Іродіадою і відкрито вимагати, щоб він віддалив її від себе, - Антипа змінив своє ставлення до нього. Роздратований наполегливим викриттям Хрестителя, засліплений пристрастю до Іродіади і за її невідступним проханн
...
Читати далі »
|
Кріт любив бродити прохолодними підземними ходами, котрі прорили і вичистили його батьки та діди. Він вилазив на верхні галереї та спускався вниз, де знаходилися комори з їстівними запасами. Обстежуючи свої володіння та багатства, він виявив одного разу незнайомий лаз і вирішив дізнатися, куди він веде. - Зупинись! - Почувся застережливий голос. - Цей шлях небезпечний! Але, спонукуваний цікавістю, кріт повз все вище і вище, і нарешті, розкидавши лапами землю, побачив блакитну-преблакитні безодню, яка відкрилася перед ним. Але це було останнє, що бідолаха побачив в житті. Яскравий промінь сонця вдарив у підсліпуваті очі-щілинки і засліпив крота. Ось так само і брехня може жити розкошуючи лише приховуючись. Ледь вона з'являється на світ, як негайно вмирає, засліплена правдою.
|
У людей часто виникає відчуття що православ'я - це релігія скорботи, це релігія печалі, і православний християнин повинен завжди ходити похмурим, надутим та темним. Чи так це насправді? Існує наступна історія: Два ченці, котрі жили в монастирі та дотримувались святого образу життя, якось одного разу впали в таку спокусу, що пішли з монастиря, відреклися від чернецтва і віддалися світу гріховного та розпусного життя. Але пройшов деякий час і вони обидва схаменулися і сказали один одному: "Підемо, повернемося назад у монастир, підійдемо до свого старця і попросимо у нього вибачення - може простить він нас і прийме назад". Прийшовши в монастир до свого наставника вони сказали йому: "Отче! Ми усвідомили, що скоїли страшні гріхи і просимо тебе - прийми нас знову до числа братії та прости нас". Тоді настоятель монастиря сказав їм: "Замкніться кожен у відокремленій келії на сорок днів і цей час проведіть в молитвах". Ченці так і зробили. І ось, пройшло сорок днів і обидва ченця вийшли зі свого запертя та прийшли до настоятеля. Один чернець був дуже втомленим, млявим і буквально розбитим. Інший чернець навпаки був веселим, бадьорим та світлим. І тоді настоятель запитав у ченців "Скажіть мені, як ви проводили ці дні і що ви робили?" Чернець, котрий був втомленим і темним сказав: "Всі ці сорок днів я плакав, просив у Бога прощення і вимолював Господа щоб пр
...
Читати далі »
|
Святий пророк Самуїл Пророк Самуїл ((שְׁמוּאֵל_)))) був п'ятнадцятим і останнім судією Ізраїльським. Він жив за 1146 років до Різдва Христового. Походив від коліна Левія, був сином Елкани із Раматаїм-Цофіму, з гори Єфремової. Його батьки довго не мали дітей. Одного разу його мати, Анна, під час старанної молитви дала обітницю Богові: якщо у неї народиться син, то вона присвятить його Господеві. Молитва Анни була почута, і через рік у неї народився син. Анна назвала його Самуїлом, що означає "випрошений у Бога". Від утроби матері він був обраний Богом для здійснення великих справ. Коли хлопчикові виповнилося 3 роки, мати пішла з ним до Сілому, і по обітниці віддала його до скинії (так називався переносний храм євреїв, влаштований за вказівкою Божою) на піклування первосвященика Ілії, який в той же час був і суддею над народом Ізраїльським. На довгі роки Самуїл залишився служити в храмі і зростав у страху Божому, а вже в 12 років Сам Господь говорить до нього. Бог Ізраїлю відкрив Своєму обранцеві, що очікує євреїв у найближчому майбутньому. За зраду істинній вірі, за розбещення та ідолопоклонство народ чекають багато негараздів. Нещастя спіткає і сім'ю первосвященика. Бо замість святого й чистого життя його сини обрали ш
...
Читати далі »
|
Спас Нерукотворний 29 серпня святкується перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа нашого Ісуса Христа, яке сталося у 944 році. Переказ свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Єдесі правив Авгар. Він був вражений по всьому тілу проказою. Чутка про великі чудеса, творені Господом, поширилася по Сирії (Мт. 4:24) і дійшла до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував в Нього як в Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому зобразити Божественного Вчителя. Ананія прийшов до Єрусалиму, і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через великий натовп людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав по імені і передав для Авгаря короткий лист, в якому, ублаживши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази та настанови для спасіння. Потім Господь попросив принести воду та убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Образ.
|
Успіння Пресвятої Богородиці Свято Успіння Пресвятої Богородиці, що належить до числа двонадесятих, відзначається 28 серпня за новим стилем. У цей день Свята Церква так згадує праведну кончину Божої Матері - подія, забарвлена одночасно печаллю про закінчення життєвого шляху Приснодіви Марії і радістю про з'єднання Пречистої Матері Господньої із Сином Своїм. Про Успіння Божої Матері нічого не кажеться в Біблії, але розповідь про цю подію збережена нам в Переданні Церкви і виражається в іконі Свята і церковній службі. Чому ми не засмучуємося в день смерті Божої Матері, а святкуємо цю подію? Тому, що одне вже слово "успіння" показує, що смерть Божої Матері була незвичайною. Це був ніби недовгий сон, за яким послідувало народження у вічне життя. Кожна людина боїться смерті, а точніше, страшиться при думці про неї (саму хвилину смерті люди переживають по-різному). Це зрозуміло: смерть неприродна для людини. Бог, створюючи перших людей, творив їх не для того, щоб вони померли. Смерть після гріхопадіння перших людей стала долею всього людства. Ісус Христос, за свідченням Євангелія, теж пережив тяжкі душевні страждання, «скорбив смертельно» перед розп'яттям на хресті. І саме для того, щоб врятувати людину від с
...
Читати далі »
|
апостол Матвій Чи багато ми знаємо про учнів Христових? Чи багато ви знаєте про 12 - го апостола який був обраний Господом через апостолів замість Юди Іскаріотського? Я хочу щоб ви згадали сьогодні апостола Матвія, та подякували за його та його працю Господу Нашому. Святий апостол Матвій, який походив з коліна Юди, народився в Віфлеємі. З раннього дитинства він почав вивчати священні книги і закон Божий у Єрусалимі під керівництвом святого Симеона Богоприємця. Від нього святий Матвій навчився доброчесного життя: він проводив богоугодне життя, суворо дотримуючись шляху, накресленому в заповідях Божих. Настав час, коли Господь, після 30 років від дня свого народження від Пречистої Діви Марії та взявши хрещення від Івана, явив Себе світові: зібравши учнів, Він проповідував наближення Царства Божого, творячи в той же час незліченні чудеса і знамення. Святий Матвій, слухаючи вчення Христа і бачачи Його чуда, наповнився до Нього любов'ю - залишивши мирські турботи, він разом з іншими учнями і народом пішов за Господом, насолоджуючись спогляданням втіленого Бога і невимовною радістю Його вчення. Господь, Якому відкриті найпотаємніші руху людського серця, бачачи старанність і чистоту душевну святого Матвія, обрав його не тільки в число
...
Читати далі »
|
Преображення Ісуса Христа 19 серпня - Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Свято Преображення Христового пов'язаний з подіями земного життя Ісуса Христа про які розповідають Євангелія від Матвія 17:1-9, Марка 9:2-9 і Луки 9:28-37. Незадовго перед Своїми стражданнями і смертю для затвердження у вірі Своїх учнів Ісус Христос зволив тілесно, видимо явити їм Славу Свого Божества і через те показав їм, що Його страждання і смерть будуть вільні, і що Він є Той Самий Спаситель Ізраїлю, що Він був обіцяний пророками. Він звів трьох апостолів - Петра, Якова та Іоанна на гору Фавор і зробив їх свідками Свого Преображення: коли Господь молився, обличчя Його засяло, як сонце, і одяг став білим, як сніг. Але не світло видимого сонця осяває Христа, а світло Божества нестворене, невимовне. Побачивши Христа у славі, Його учні попадали долілиць в побожному страху. З преображеним Христом розмовляли два старозавітних пророка - Мойсей і Ілля, котрі з'явилися до Нього у славі. Для всього єврейського народу явлення двох найавторитетніших старозавітних праведників і ревнителів слави Божої було свідченням Божественної природи Христа, спростовувало чутки, що ходили на той час, ніби Ісус Христос є пророк Ілля та й показало, що Христос д
...
Читати далі »
|
14 серпня Свята Православна Церква відзначає одне з найбільших свят - Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. В народі це свято носить назву Медовий Спас. Також цього дня вшановується пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв (166 р. до Р.Х.) Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. За грецьким часословом 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для поклоніння. Це і є винесення Чесного Хреста». 27 серпня хрест знову повертався в царські палати. Цього ж дня Православна Церква вшановує пам'ять семи мчч. Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.).Сім святих мучеників Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркелл, матір їх Соломонія, і вчитель їх Єлеазар постраждали в 166 році до Різдва Христового від безбожного сирійського царя Антіоха Єпіфан. Прихильний до еллінського культу, Антіох Єпіфан ввів в Єрусалимі і всій Юдеї язичницькі звичаї. Він опоганив храм Господній, поставивши в нього статую язичницького бога Зевса Олімпійського,
...
Читати далі »
|
|
|
|