Головна » 2010 » Серпень » 29 » Перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа Ісуса Христа

Перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа Ісуса Христа

Спас Нерукотворний
Спас Нерукотворний

29 серпня святкується перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа нашого Ісуса Христа, яке сталося у 944 році.

Переказ свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Єдесі правив Авгар. Він був вражений по всьому тілу проказою. Чутка про великі чудеса, творені Господом, поширилася по Сирії (Мт. 4:24) і дійшла до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував в Нього як в Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому зобразити Божественного Вчителя. Ананія прийшов до Єрусалиму, і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через великий натовп людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав по імені і передав для Авгаря короткий лист, в якому, ублаживши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази та настанови для спасіння. Потім Господь попросив принести воду та убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Образ.

Спас Нерукотворний
Спас Нерукотворний

Рушник і лист Спасителя Ананія приніс до Єдеси. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Тадей, який проповідував Євангеліє і хрестив Авгаря і всіх жителів Єдеси, що увірували. Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, кожен, хто сподівається на Тебе, не посоромиться», Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами. Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгаря, що правив Єдесою, впав у ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь наказав у видінні Єдеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою.

Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли в 545 р. перський цар Гозрой I оточив Єдесу і положення міста здавалося безнадійним, єпископу Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати з замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після здійснення хресного ходу з Нерукотворним Образом по стінах міста перське військо відступило. В 630 році Єдесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу.

Спас Нерукотворний
Спас Нерукотворний

У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ до тодішньої столиці Православ'я і викупив його у еміра - правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені до Константинополя духовенством. 29 серпня Образ Спасителя був поставлений в Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує декілька переказів. По одному - його викрали хрестоносці в часи їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, так званий "на керамії", відбився, коли Ананія ховав образ у стіни на шляху до Єдеси; другий, що викарбувався на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця переказів про первісний Нерукотворний Образ грунтується на існуванні декількох точних відбитків.

За часів іконоборчою єресі захисники іконошанування, проливаючи кров за святі ікони, співали тропар Нерукотворного Образу. На доказ істинності іконопоклоніння папа Григорій II (715-731) прислав листа до східного імператора, в якому вказував на зцілення царя Авгаря і перебування Нерукотворного Образу в Єдесі як на загальновідомий факт.

Святкування на честь перенесення Нерукотворного Образу, що здійснюється в віддання свята Успіння, називають третім Спасом, «Спасом на полотні».

Спас Нерукотворний
Спас Нерукотворний


Поділитися з друзями:

Переглядів: 3307 | Додав: leonc | Теги: Бог, свято, Ісус Христос

Коментарі:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Серпень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог

 
 
leonc © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz Google