На Близькому Сході, який останнім часом асоціюється з насильством та ісламом, десятки тисяч мусульман приходять до віри в Христа. Про це сказав засновник великої іранської організації "Служіння Елам" Сем Егназар, який виступив на третьому Лозаннському конгресі "Проповідь Євангелія миру" в місті Кейптаун (Південно-Африканська Республіка). За словами С. Егназара, в 1974 році, коли проходив перший Лозанський конгрес, всього нараховувалося приблизно 500 навернених із ісламу іранських християн, але за наступні 30 років в Христа увірували стільки мусульман, скільки не увірували за останні 1300 років.

«Сьогодні Іран - це закрита країна з незліченною кількістю відкритих сердець. Зараз це найбільш відкритий для сприйняття Євангелія народ у всьому світі. Десятки тисяч іранців навертаються до Христа», - наводить слова Егназара сайт "Christian Post". «Після зради уряду іранці, розчаровані у своїй релігії, не чекають від майбутнього нічого хорошого. Але коли вони дізнаються про Господа Ісуса Христа, то повністю перетворюються. Вони прославляють Христа на ринкових площах. Цілі родини, чоловіка і жінки, приходять до Христа», - сказав він, додавши, що два тижні тому двоє членів його організації були заарештовані і за один тиждень у в'язниці вони вже навернули до Христа шість о ... Читати далі »

Преподобна Пелагея Антіохійська

Преподобна Пелагея (Пелагія) народилася в Антіохії сирійській і до свого навернення до Христа була легковажною і розбещеною дівицею. Маючи дуже привабливу зовнішність, вона прикрашала себе розкішним одягом, золотом і дорогоцінними каменями, за що шанувальники називали її Маргаритою, тобто перлиною.

Одного разу в Антіохію з'їхалися на собор єпископи сусідніх єпархій. Серед них знаходився Нонн, єпископ Іліопольский, відомий своєю мудрістю і праведним життям. Під час перерви єпископи вийшли з храму, де вони засідали, і раптом перед ними постала галаслива юрба юнаків. Серед них особливо виділялася своєю красою одна дівиця - з оголеними плечима та зухвало одягнена. Це була Пелагія. Вона голосно жартувала і сміялася, а шанувальники вилися навколо неї. Збентежені єпископи потупили свої погляди, а святий Нонн, навпаки, став пильно розглядати Пелагію. Коли галаслива юрба пішла, Нон запитав єпископів: «Хіба не сподобалася вам краса цієї жінки та її вбрання?» Вони мовчали. Тоді Нонн продовжував: «А я багато чому навчився від неї. Вона поставила собі за мету подобатися людям і, як ви думаєте скільки годин витратила вона на прикрасу себе, на турботу, щоб мати кращий вигляд ніж інші жінки в очах своїх шанувальників! На страшно ... Читати далі »

Святий Апостол Фома

19-го жовтня (6-го за старим стилем) Церква святкує пам'ять святого Апостола Фоми.

Апостол Фома (грецькою - Θωμᾶς) був родом з галілейського міста Пансади, займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, все залишив і пішов за Ним. Спаситель обрав Фому до числа Дванадцятьох Своїх учнів.

Про його життя нам відомо небагато. Він відрізнявся, очевидно, деякими особливостями у своєму характері, в якому помічалася, головним чином, схильність до маловір'я, що особливо яскраво проявилося після воскресіння Спасителя.

У велично зворушливих рисах в Євангелії від Іоанна 20:20-29 передається такий факт: коли воскреслий Спаситель з'явився всім учням, зібраним в будинку при зачинених дверях, Фома засумнівався було в Його воскресіння, і Христос дозволив йому вкласти руку в ребра Свої і відчувати рани Свої. «Не будь невіруючим, але віруючим», - сказав йому при цьому Спаситель. «Господь мій і Бог мій!» - була відповідь Фоми. &lauo;Фома, що був колись слабший за інших апостолів у вірі, - говорить святитель Іоанн Златоуст, - зробився по благодаті Божій мужнішим, ревнішим і невтомнішим всіх їх, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже на ... Читати далі »

Покрова Пресвятої
Владичиці нашої
Богородиці і Приснодіви Марії

Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці.

У цей день згадують чудесну подія, що сталася більше тисячі років тому в Константинополі.

За переказами, початок святу поклала подія, що сталася 14 жовтня 910 року в обложеному сарацинами Константинополі, у Влахеремському храмі, де зберігалися її риза та покров. Під час всеношної переляканий невідомістю й жахами перед напасниками, народ ущент заповнив храм. У натовпі ревно молився за спасіння міста св. Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. О четвертій годині ночі відправа закінчилася. Втім св. Андрій побачив, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йшла світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі св. І. Хрестителя та І. Богослова. Невидимий хор ангелів співав величальний хорал. Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна й ревно молилася та проливала сльози. Відтак встала, зняла зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор (з грецької мафоріон), і покрила нею присутніх у церкві. Це знаменувало Її захист усьому християнському світу від видимих та невидимих ворог ... Читати далі »

Антонiя, засновника Лаври (1073), Прохора, чудотворця (1107), Іоана, посника (ХІІ), Юлiанiї, дiви, кн. Ольшанської (бл. 1550), прмчч. Василiя i Феодора (1098), Полiкарпа, архим. Печерського (1182), Варлаама, iгум. Печерського (1065), Дамiана, пресвiт., цiлителя (1071), Никодима, просфорника (ХІІ), Лаврентiя, затворн., єп. Туровського (ХІІ), Афанасiя, затворн. (бл. 1176), Еразма (бл. 1160), Луки, iконома Печерського (ХІІІ), Агапита, лiкаря безвiдплатного (бл. 1095), Феофила Затворника (ХІІ–ХІІІ), Феофила та Іоана (ХІІ), Нектарiя (ХІІ), Григорiя, iконописця (ХІІ), сщмч. Кукшi (ХІІ), Євстратія (ХІІІ), Єфрема, пресвітера (ХІІІ), Ієроніма, затв. чудотворця (ХІІІ), Ілларіона, митр. Київського (близько 1053), Іоана, отрока Київського, сина мч. Федора Варяга (983), Меладія, старця чудотв. (ХІІІ), Павла Послушного (ХІІІ), Георгія (ХІІІ), Симеона, сщмч. єп. Переяславського (1230), Феоктиста, єп. Чернігівського (1123). Олексiя (ХІІІ), Сави (ХІІІ), Сергiя Послушного ( ... Читати далі »

Апостол і євангеліст
Іоанн Богослов

Святий апостол і євангелист Іоанн Богослов посідає особливе місце в низці обраних учнів Христа Спасителя. Нерідко в іконографії апостол Іоанн зображується лагідним, величним і духоносним старцем, з рисами дівочої ніжності, з печаткою повного спокою на чолі і глибоким поглядом споглядальника невимовних одкровень. Інша головна особливість духовного вигляду апостола відкривається через його вчення про любов, за яке йому присвоєно найменування Апостола любові. Дійсно, любов'ю пронизані всі його писання, основна думка яких зводиться до поняття, що Бог у Своїй істоті є Любов (1 Ів. 4, 8). У них він зупиняється переважно на проявах невимовної любові Бога до світу і людини, на любові свого Божественного Вчителя. Він постійно закликає учнів до взаємної любові.

Служіння Любові - весь життєвий шлях апостола Іоанна Богослова.

Святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов був сином Зеведея і Саломії - дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоанна особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Післ ... Читати далі »

Славний пророк, Предтеча i Хреститель Іоанн

Зачаття славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Святий пророк Малахія передбачав, що раніше Месії з'явиться Його Предтеча, який вкаже на Його пришестя. Тому іудеї, що чекали Месію, чекали і прихід Його Предтечі. У місті Давидовому Нагірній країни Палестини жили праведні священик Захарія та його дружина Єлисавета, котрі безпорочно дотримувалися заповідей Господніх. Проте подружжя було нещасне: доживши до похилого віку, вони були бездітні і не переставали молитися Богу, щоб Він дарував їм дитя. Одного разу, коли святий Захарій був черговим священиком у храмі Єрусалимському, він увійшов під час Богослужіння в Святилище для кадіння фіміамом. Увійшовши за завісу Святилища, він побачив Ангела Божого, що стояв праворуч кадильного жертівника. Святий Захарія зніяковів і зупинився в страху, але Ангел сказав йому: «Не бійся, Захарія, твоя молитва почута, дружина твоя, Єлисавета, народить тобі сина, і даси йому ім'я Іоанн». Але праведний Захарія не повірив словам Небесного вісника, і тоді Ангел сказав йому: «Я - Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий благовістити тобі це. І ось, ти будеш німим до дня народження, тому що не повірив словам моїм». Тим часом народ чекав Захарія, та й дивувався, що він так довго не виходить із святині. І коли він вийшов, то повинен був викласти народу благословення, але не зміг вимовити його, оскільки був вражений німотою. Коли Захарій знаками пояснив, що не може говорити, то народ зрозумів, що йому було видіння. Пророцтво Архангела виповнилося, і праведна Єлизавета позбулася уз неплідності, народивши світу Предтечу й Хрестителя Господнього Іоанна.

Воздвиження
Чесного і Животворчого
Хреста Господнього

«Величаємо Тебе Життєдавче Христе і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої».

Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Господь наш Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гроб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини. Проте через 300 років Промислом Божим великі християнські святині - Труна Господня і Животворчий Хрест були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це відбулося при рівноапостольному імператорові Костянтині Великому, першому з римських імператорів, котрий припинив гоніння на християн.

Святий рівноапостольний Костянтин Великий після перемоги в 312 році над Максентієм, правителем Західної частини Римської імперії, і над Лікінією, правителем Східної її частини, в 323 році став єдинодержавним правителем величезної Римської імперії. У 313 році він видав так званий Міланський едикт, за яким була узаконена християнська релігія і гоніння на християн в ... Читати далі »

Різдво Пресвятої Владичиці нашої
Богородиці і Приснодіви Марії

Церква не має звичаю святкувати день народження святих на землі, але їхній день народження для неба - день смерті. Виняток становлять двоє найбільших святих у церкві: Пречиста Діва Марія і святий Іоан Хреститель. Ми святкуємо не тільки їхнє небесне, але й земне різдво.

Одне з великих свят, що знаходиться на початку нашого церковного року, це свято Різдва Пресвятої Богородиці. Як видно зі слів тропаря празника, то це свято особливо радісне і важливе. Радісне, бо це день народження Божої Матері і Владичиці неба й землі. Важливе, бо доводить велику правду святої віри у богоматеринство Пречистої Діви Марії, з якої «засіяло Сонце Правди, Христос Бог наш». Вже зійшла рання зірка, тож і схід сонця недалекий. На велике значення цього свята вказує і його велична назва в наших богослужбових книгах: «Різдво Пресвятої Богородиці Владичиці нашої і Приснодіви Марії».

Пресвята Діва Марія народилася в той час, коли люди дійшли до таких меж морального занепаду, при яких їх повернення здавалося вже неможливим. Кращі уми тієї епохи усвідомлювали і часто відкрито говорили, що Бог повинен зійти в світ, щоб виправити віру і не допустити погибелі роду людського. Син Божий схотів для порятунку людей прийняти людське єство, і Пречисту Діву, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості, Він обирає Собі Матір'ю.

Ця Діва є Богородиця - Марія, Богопрославленна, з утроби Якої вийшов з тілом Пребожественний і Котру Сам Він влаштував дивним для Себе храмом. ... Читати далі »

Спомин дива
Архистратига Михаїла в Хонах

В IV столітті у Фрігії, поблизу міста Ієраполя, знаходився храм в ім'я Архістратига Михаїла; біля храму було цілюще джерело. Храм цей був споруджений силами одного з жителів міста Лаодикії в подяку Богу і святому Архистратигу Михаїлу за зцілення його німої дочки водою джерела.

Архистратиг Михаїл, з'явившись у сні батькові німої дівчини, ще не освяченому святим Хрещенням, відкрив йому, що його дочка отримає дар мови, випивши води з джерела. Дівчина дійсно отримала при джерелі зцілення і почала говорити. Після цього чуда батько з дочкою і все його сімейство хрестилися, і силами вдячного батька був споруджений храм на честь святого Архистратига Михаїла.

До джерела стали приходити за зціленням не лише християни, але і язичники; багато з поган відрікалися від ідолів і зверталися до віри в Христа.

У храмі святого Архистратига Михаїла протягом 60 років виконував пономарське служіння благочестивий чоловік на ім'я Архіп. Проповіддю про Христа і прикладом чистості свого життя він багатьох язичників приводив до віри в Христа.

У своєму озлоблені на християн взагалі, і в першу чергу на Архіпа, який ніколи не виходив із храму і був зразковим служителем Христовим, погани задумали зни ... Читати далі »