Головна » 2011 » Грудень » 4 » Введення Пресвятої Богородиці до храму

Введення Пресвятої Богородиці до храму

Введення
до храму Пресвятої Богородиці
Введення до храму
Пресвятої Богородиці

4 грудня Свята Православна Церква відзначає Введення до храму Пресвятої Богородиці.

Є свята, сила яких полягає в події, котра є вирішальною для долі людства. Такими є свято Різдва Христового або свято Воскресіння. Вирішальне значення має те, що дійсно в той день Бог став людиною і народився на землі, що саме в той день Воскрес Господь, який помер хресною смертю заради нашого спасіння.

І є свята, також як і ікони, які говорять нам про якусь внутрішню подію, навіть якщо їх історичні обставини до нас не дійшли. Таким є свято Введення до храму Пресвятої Богородиці. Ця подія повідомляє нам щось значніше, важливіше про Божу Матір, аніж про фізичний Її вхід у Святеє Святих. Це, насамперед, день, коли Пресвята Діва вступила в ту незмірну глибину богоспілкування, яку історично Храм зображував.

І з яким трепетом ми можемо читати в богослужбовій книзі слова, які говорили з такою ніжністю, з такою глибиною Іоаким та Анна - «Дитино, йди! І будь Тому, Хто все Тобі дав, приношенням! Вступи в ту сферу, куди немає дверей - навчися таємниць і готуйся стати місцем помешкання Самого Бога ... ». Як дивно подумати, що мати і батько можуть звернутися до дитини з такими словами - «Зайди в ту глибину, вступи в ту таємницю, куди не ведуть ніякі речові двері, і приготуй Себе бути приношенням Богові, місцем помешкання ...».

Ось про що говорить нам свято, про те, як з перших Своїх кроків, навчена матір'ю і батьком, настановлена Ангелом, Вона входить в ті глибини молитви, безмовності, благоговіння, любові, споглядання, чистоти, які складають справжнє Святеє Святих. І хіба дивно після цього, що ми цей день святкуємо як початок спасіння, перша із усіх творінь Пресвята Діва входить у те спілкування з Богом, яке буде рости і рости незаплямоване, незатемненно, неоскверненно протягом всього Її життя ...

4 грудня «Введення до храму Пресвятої Богородиці»

Галерея ікон «Введення до храму Пресвятої Богородиці»


Поділитися з друзями:

Переглядів: 1619 | Додав: leonc | Теги: введення до храму, Бог, анна, Богородиця, св'ято, Іоаким, Дiва Марiя, святі

Коментарі:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Грудень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог

 
 
leonc © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz Google