Серед днів Страсної седмиці Великий четвер займає особливе місце. У цей день Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями - апостолами. На Тайній вечері Спасителем було встановлено головне таїнство нашої віри - таїнство Євхаристії, або Причастя, під час якого всі віруючі під виглядом хліба і вина споживають істинні Тіло та Кров Христові. (Дивись: Матвія 26:26-28; Марка 14:22-24, Луки 22:19-20)
Без причастя, вчить Свята Церква, немає істинної християнської життя, так як в цьому Таїнстві відбувається найповніше, гранично можливе на землі благодатне з'єднання людини з Богом.
Більш детально про цей день можна прочитати в минулорічній статті "Тайна вечеря" на цьому сайті.
Додатково про таїну Євхаристії також можна почитати в статті "Таїна Євхаристії".
В галереї ікон в розділі "Тайна вечеря" було додато 4 зображення ікон, котрі розповідають нам про сьогоднішні події двохтисячолітньої давнини.
Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей): Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати" Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше. Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог