Принципово важливою і значущою деталлю сотеріологічного аспекту Воскресіння Христового є факт Зішестя Христа в пекло. Ця подія в літургійній практиці Православної Церкви відмічена особливим шануванням Великої Суботи.

«Ця субота є благословенна, у ній Христос, заснувши, воскресне триденний», – співається у кондаку Великої Суботи. Займаючи місце посередині між Хрестом та Воскресінням, Велика Субота є унікальним днем церковного року, коли плач перетворюється на радість. Це єдина субота протягом усього року, яка є днем суворого посту.

З Великої Суботи починається святкування Воскресіння. Про це говорить богослужіння Великої Суботи, а також і проповіді святих отців, які в цей день присвячені воскресінню й перемозі. Це видно і з іконописної традиції. Христос на іконі «Зішестя в пекло» тримає за руки Адама і Єву. Він тільки готується вивести їх з місця скорботи. Підйом ще не почався. Але тільки що закінчився спуск, одяг Христа ще розвівається. Перед нами – точка граничного сходження Христа, від неї шлях піде угору, від пекла – в Небо. Христос увірвався в пекло, і скрушені Ним брами пекла, розламані, лежать під Його ногами. У той момент, коли сили смерті вже зраділи, що їм вдалося перемогти Христа (вони ще не розгадали таємницю Сина Божого, Який став Людиною, але вважали Його просто праведником, ... Читати далі »