Різдво святого Предтечи і Хрестителя Господня Іоанна | |
 Іоанн Предтеча Про Святого Пророка Іоанна віщував пророк Ісайя, що він прийде приготувати дорогу грядущому Господу Спасителю. За свідченням святого євангеліста Луки, народження Пророка і Хрестителя Іоанна було сприйнято всіма близькими людьми з радістю і надією на спасіння, що наближається. По свідченню Господню ніхто породжений на землі не був так великий, як святий Іоанн Предтеча. Батько святого Іоанна Хрестителя - священик Захарія, мати - праведна Єлисавета, що походила з роду Аарона й була родичкою Діви Марії, матері Ісуса. Родина жила поблизу Хеврона (у Нагорній країні), на південь від Єрусалима. Вони досягли старості, але не мали дітей, так як Єлисавета була неплідна. Одного разу святий Захарія здійснював богослужіння в Єрусалимському храмі і побачив Архангела Гавриїла, що стояв праворуч кадильного жертівника. Він звістив, що у Захарія народиться син, який буде провісником очікуваного Старозавітною Церквою Спасителя - Месії. Захарія зніяковів, на нього напав страх. Він засумнівався, що в старості можливо мати сина, і просив знамення. Воно було дано йому, будучи одночасно і покаранням за невір'я: Захарія був вражений німота до часу виконання слів Архангела.  Іоанн ПредтечаНастав час, і свята Єлисавета народила сина, всі родичі і друзі раділи разом з нею. На восьмий день за законом Мойсеєвим звершилось його обрізання. Мати назвала його Іоанном. Всі були здивовані, тому що ніхто з їхнього роду не носив цього імені. Коли запитали про це святого Захарія, він попросив дощечку і написав на ній: "Іоанн імення йому" - і негайно узи, що зв'язували його уста, розв'язалися, і святий Захарія, сповнившись Духа Святого, прославив Бога і вимовив пророчі слова про Месію, що явився в світ, та про свого сина Іоанна - Предтечу Господа. Після Різдва Господа нашого Ісуса Христа і поклоніння пастирів і волхвів безбожний цар Ірод наказав побити всіх немовлят. Почувши про це, свята Єлисавета втекла зі своїм сином в пустелю і ховалася в печері. Святий Захарія, як священик, знаходився в Єрусалимі і виконував своє священиче служіння у храмі. Ірод послав до нього воїнів з наказом відкрити місцеперебування немовляти Іоанна і його матері. Захарія відповів, що це йому невідомо, і був убитий прямо в храмі. Праведна Єлисавета із сином продовжувала жити в пустелі і там померла. Ангел охороняв отрока Іоанна, котрий перебував у пустелі до того часу, як вийшов на проповідь про покаяння і сам сподобився хрестити Господа, що прийшов у цей світ.  Іоанн ПредтечаПоділитися з друзями: Схожі матеріали: | |
Коментарі:
 Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається  Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі" Можна попросити уточнення, опис відмінностей? Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей): Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі. Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією А яке більш логічне порівняння тут доречне? У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати" Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо. Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше. Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог |
|
| ||||||||||||||||||
