Головна » 2010 » Жовтень » 21 » Преподобна Пелагея Антіохійська

Преподобна Пелагея Антіохійська

Преподобна Пелагея Антіохійська
Преподобна Пелагея Антіохійська

Преподобна Пелагея (Пелагія) народилася в Антіохії сирійській і до свого навернення до Христа була легковажною і розбещеною дівицею. Маючи дуже привабливу зовнішність, вона прикрашала себе розкішним одягом, золотом і дорогоцінними каменями, за що шанувальники називали її Маргаритою, тобто перлиною.

Одного разу в Антіохію з'їхалися на собор єпископи сусідніх єпархій. Серед них знаходився Нонн, єпископ Іліопольский, відомий своєю мудрістю і праведним життям. Під час перерви єпископи вийшли з храму, де вони засідали, і раптом перед ними постала галаслива юрба юнаків. Серед них особливо виділялася своєю красою одна дівиця - з оголеними плечима та зухвало одягнена. Це була Пелагія. Вона голосно жартувала і сміялася, а шанувальники вилися навколо неї. Збентежені єпископи потупили свої погляди, а святий Нонн, навпаки, став пильно розглядати Пелагію. Коли галаслива юрба пішла, Нон запитав єпископів: «Хіба не сподобалася вам краса цієї жінки та її вбрання?» Вони мовчали. Тоді Нонн продовжував: «А я багато чому навчився від неї. Вона поставила собі за мету подобатися людям і, як ви думаєте скільки годин витратила вона на прикрасу себе, на турботу, щоб мати кращий вигляд ніж інші жінки в очах своїх шанувальників! На страшному суді нею засудить нас Господь, тому що ми, маючи на Небі безсмертного Жениха, нехтуємо станом своєї душі. З чим ми станемо перед Ним?»

Прийшовши до готелю, святий Нонн став старанно молитися про порятунок Пелагії.

Преподобна Пелагея Антіохійська
Преподобна Пелагея Антіохійська

У наступну неділю, коли Нонн здійснював Божественну літургію, Пелагія, ведома таємничою силою, вперше прийшла до храму. Богослужіння і проповідь про Страшний суд так вразили її, що вона прийшла в жах від свого грішного життя. Прийшовши до Нонни, вона виявила бажання хреститися, але не була впевнена чи змилується Господь над нею: «Гріхи мої численніші вони від піску морського, і не вистачить води в морі, щоб омити мої гріховні справи». Добрий пастир втішив її надією на милосердя Боже і охрестив її.

Ставши християнкою, Пелагія зібрала своє майно і принесла Нонну. Нонн же велів роздати його жебракам, кажучи: «Нехай буде розумно витрачено гріховно зібране». Кілька днів по тому, Пелагія, переодягнувшись в чоловічий одяг, пішла з міста. Пішла вона до Єрусалиму і тут прийняла чернечий постриг. Її прийняли за юнака. Влаштувавши собі келію на Єлеонській горі, вона зачинилася в ній і стала вести суворе чернече життя в покаянні, пості та молитві. Жителі навколишніх місць вважали її за інока Пелагія, євнуха. Після декількох років, досягши високих духовних дарувань, інок Пелагій помер приблизно в 457 році. При похованні виявилося, що покійний чернець - жінка.


Поділитися з друзями:

Переглядів: 1307 | Додав: leonc | Теги: святі, Пелагія, свято

Коментарі:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Жовтень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог

 
 
leonc © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz Google