Апостол і євангеліст Лука | |
 апостол ЛукаСвятий апостол і євангеліст Лука, уродженець Антіохії Сирійської, апостол з 70-ти, сподвижник святого апостола Павла (Філ. 1:24; 2 Тим. 4:10), лікар з освіченого грецького середовища. Почувши про Христа, Лука прибув до Палестини і тут гаряче сприйняв спасительне вчення від Самого Господа. У числі 70-ти учнів святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі (Лк. 10:1-3). Після Воскресіння Господь Ісус Христос з'явився святим Луці і Клеопі, які йшли у Еммаус. Апостол Лука взяв участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла, і з тих пір вони були нерозлучні. Коли святого Павла залишили всі, апостол Лука продовжував ділити з ним всі труднощі благовісницьких подвигу (2 Тим. 4:10). Після мученицької кончини первоверховних апостолів святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет і Фіваїду. У місті Фіви він мученицьки закінчив земний шлях. Згідно переказу він написав перші ікони Божої Матері. «Благодать Народженого від Мене і Моя милість з цими іконами нехай буде», - сказала Пречиста Діва, побачивши ікони. Святий Лука написав також ікони святих первоверховних апостолів Петра і Павла.  апостол ЛукаЄвангеліє написане ним в 62 - 63 роках в Римі, під керівництвом апостола Павла. Святий Лука в перших віршах (Лк. 1:3) чітко висловив мету своєї праці: найбільш повно і в хронологічній послідовності описав по порядку все, що відомо християнам про Ісуса Христа і Його вчення, і тим самим дав тверде історичне обгрунтування християнського сподівання (Лк. 1:4). Він ретельно досліджував факти, широко використовував усне передання Церкви та оповідання Самої Пречистої Діви Марії (Лк. 2:19; Лк. 2:51). У богословському змісті Євангеліє від Луки відрізняється насамперед вченням про загальність порятунку, вчиненого Господом Ісусом Христом, про вселенське значення євангельської проповіді. Святий апостол написав також книгу Діянь святих апостолів в 62 - 63 роках в Римі. Книга Діянь, будучи продовженням Чотириєвангелія, оповідає про працю та подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя. У центрі оповідання - Апостольський Собор (51 рік по Різдві Христовому), як основна церковна подія, що послужила догматичною підставою для відмежування християнства від юдейства та самостійного поширення його в світі (Діян. 15:6-29). Богословським предметом книги Діянь є переважно Домобудівництво Святого Духа, здійснюване в заснованій Господом Ісусом Христом Церкві від Вознесіння і П'ятидесятниці до Другого пришестя Христового. Поділитися з друзями: Схожі матеріали: | |
Коментарі:
| |||||||||||||
