Апостол Яків Заведеєв

Сьогодні, 13 травня, Свята Православна Церква вшановує пам’ять апостола Якова Заведеєва. Святий апостол Яків був сином рибалки Зеведея та Соломії, доньки Йосифа Обручника, старшим братом святого Іоанна Богослова. Разом з молодшим братом Яків допомагав батькові в його промислі. Під час заняття рибним ловом вони обидва були покликані Господом. Проходячи біля озера Галілейського, Христос побачив рибалок, які займаються своєю справою. В човні одного з них, Симона-Петра, Господь здійснив чудо: у закинуті сіті зловилась велика кількість риби, тоді як цілу ніч перед цим рибалки даремно трудилися. Після цього Господь велів Петру та Андрію слідувати за Ним. Побачивши неподалік інших двох братів, Якова та Іоанна, в човні разом з Зеведеєм, їхнім батьком, Господь закликав і їх обох. Вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з працівниками, одразу ж пішли за Христом (Луки 5:4-11; Марка 1:16-20; Матвія 4:18-22). З цього часу обидва брати вже не відлучалися від Господа. Обидва вони були прилічені до лику 12 апостолів. При обранні до числа апостолів Яків та Іван, як більш всіх пройняті палкою ревністю, одержали від Господа найменування «Воанергес», що означає «сини грому» (Марка 3:17). Святі брати з полум'яною ревністю любили Господа. Це одного разу особливо різко виявилося так, що навіть викликало докір з боку Господа. Христос йшов до Єрусалиму. Прямий, найближчий шлях лежав через Самарію. Але в першому ж самарянському селищі не захотіли прийняти Христа. Ревна любов Якова та Іоанна до Вчителя свого не винесла такої образи Христу. «Господи! - Вигукнули вони. - Хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх, як це зробив і Ілля?..» Але Господь з докором зупинив їх (Луки 9:51-56).

Було в Якові браті його щось, що дозволило Христу виділити їх серед інших апостолів. Тільки цих братів, та ще Петра, Христос робить учасниками найбільш таємничих моментів Свого служіння. Їм трьом, Христос відкривав Свої божественні таємниці. Так, коли захотів Він явити славу Свого Божества на Фаворі, взяв із Собою тільки Петра, Якова та Іоанна (Матвія 17:1-13; Луки 9:28-36; Марка 9:2-13). Вони ж троє були присутні в саду Гефсиманському, коли Господь, в душевних стражданнях, молився до Бога Отця (Марка 14:32-42; Матвія 26:36-46).