Вознесіння Господнє

Свято Господнього Вознесіння відзначають на сороковий день від Пасхи, завжди у четвер. Вознесіння Ісуса Христа, Сина Божого, у воскреслому тілі на Небо означає прославлення людської природи, що входить у повноту слави Божої. Святий Іоан Золотоустий говорить у свої проповіді: «Сьогодні людський рід совершенно примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі, - вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й унасліджуємо престіл Царя і Господа. А людська природа, від якої херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима».

У Символі віри християни сповідують, що Ісус Христос на Небі сидить «праворуч Отця». Цей вираз треба розуміти не буквально, бо Бог Отець не є обмеженою істотою, поруч із ким можна сісти по той чи інший бік. Вираз «сісти праворуч когось» означає «стати його правою рукою», тобто набути всю повноту сили та влади. Цим підкреслюється, що Син Божий Ісус Христос цілком рівний Богу Отцю.

У православному богослов’ї підкреслюється, що Син Божий прийняв людське єство «незмінно» та «нерозлучно». Це означає, що Бог став людиною раз і назавжди. Воплотившись одного разу від Діви Марії, Він ніколи не «розвоплотиться».

Втілений Бог — Ісус Христос — завжди близький до кожного з нас. У піснеспівах свята говориться про те, що вознесений на Небо Син Божий не покинув нас, а перебуває незмінно поруч.