Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
1-ше Коринфянам 13:4-8

Головна » 2012 » Квітень » 22 » Антипасха. Запевнення Фоми.

Антипасха. Запевнення Фоми.

Запевнення Фоми
Запевнення Фоми

Перший Недільний день після Святого Великодня Православна (після Святої Пасхи) Церква іменує Антипасхою, що означає «замість Пасхи». Ми знову звертаємося до вищого, великоднього, сенсу нашого життя, до великоднього торжества, яке для кожного християнина є справжнім бенкетом віри.

У цей день згадується євангельське запевнення віри у Воскреслого Господа святого апостола Фоми - одного з дванадцяти обраних учнів Спасителя.

Після хресної смерті і поховання Господа нашого Ісуса Христа апостол Фома настільки засумував духом, що не повірив розповідям інших учнів про Його славне Воскресіння: «якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Євангеліє від Іоанна 20:25).На восьмий день після Свого Воскресіння Сам Спаситель явився апостолу Фомі, бажаючи затвердити того в рятівної віри. І як би знову здобувши цю дорогоцінну віру, апостол вигукує: «Господь мій і Бог мій!»

Згідно Церковному Переданню, Фома став одним із ревних благовісників Слова Божого, обійшовши з проповіддю майже всю землю, заснувавши Церкви християнські в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Свій славний апостольський шлях він увінчав мученицькою кончиною в далекій Індії за навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора.

Запевнення святого апостола Фоми має бути для нас рятівним уроком. «Блаженні ті, що не бачили й увірували» (Євангеліє від Іоанна 20:29), - сказав Спаситель для науки святим апостолам і всьому людству. Хай буде віра наша заснована на наріжному камені сердечної любові до Господа, Який є «путь, і істина, і життя» (Євангеліє від Іоанна 14:6), на почутті нелицемірної подяки за незмірно високий хресний подвиг Христа, здійснений «нас, людей, і нашого ради порятунку»!

Іще Ви можете прочитати минулорічну статтю «Антипасха»

В галереї ікон в альбомі «Антипасха» було додато 6 зображеннь ікон, котрі розповідають нам про сьогоднішні події двохтисячолітньої давнини.


Поділитися з друзями:

Переглядів: 1294 | Додав: leonc | Теги: фома, Ісус Христос, апостол, запевнення Фоми

Коментарі:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог

 
 
leonc © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz Google