Уставом Православної Церкви встановлені особливі вселенські загальні дні поминання спочилих християн. Одним із таких днів є М’ясопусна батьківська поминальна субота, яка завжди припадає на передодні третьої підготовчої неділі до Великого посту. Поминання в цей день визначено стародавнім церковним звичаєм.
Християни всіх часів і народів завжди молилися за своїх померлих. Про це ясно свідчать древні Літургії. Так, наприклад, в Літургії св. ап. Якова є молитви за померлих, які перейшли і в Літургію св. Івана Золотоуста і св. Василія Великого. У зв’язку з тим, що багато хто помирав раптово під час мандрівки, в бурхливих потоках, проваллях, від хвороб і голоду, від пожежі, на війні, від холоду або з будь-якої іншої причини, вони, так само як жебраки й убогі, не були поховані за чином Православної церкви. З цієї причини Святі Отці і вчителі Церкви, постановили здійснювати спільну пам’ять всіх покійних, прийнявши це від святих апостолів. У цей день належало помолитися і за тих, хто з якоїсь причини не отримав встановленого поминання, бо знали, що це приносить їм велику користь на небесах. Так, з Божою допомогою, Церква здійснює пам’ять одночасно всіх душ (покійних). Також слід відзначити, що оскільки після суботи (м’ясопусної) буде згадуватися Друге Христове Пришестя, то доцільно сотво
...
Читати далі »