Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. Іоанна 6:33
Форма входу
Головна » 2013»Січень»7 » Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Різдво Господа Бога і Спаси нашого Ісуса Христа
Нині знову Православна Церква святкує Різдво Христове, духовно прославляючи Господа нашого Ісуса Христа.
Яку велику радість несе нам свято Різдва Христового! Яке щастя приносять ці свята! - Духовне наповнення. Бо це - не зовнішня традиція певних обрядів, але глибоке переконання християн у серці та душі про народження Спасителя світу. Це - він, Чудесний порадник, Князь всесвіту приносить радість нам і всьому світу!
Христос Спаситель приніс на землю мир: мир з Богом, мир душевний. Тому під час Його народження ангели співали: "Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!" (Луки 2:14). Виходячи з цього, Церква навчає, що душевний мир християнина повинен ґрунтуватися не на багатстві, не на грошах і не на користолюбстві, а на любові та благочесті. Заповіді Божі слід виконувати з любові до людей, і це, любов'ю пройняте виконання, дає душевний мир і відраду.
Нині Христос у Вифлеємі народжується від Діви; нині Безначальний починається, і Слово втілюється; Сили Небесні радуються, і земля з людьми веселиться; волхви Владиці дари приносять; пастирі Народженому дивуються; ми ж безперестанно взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.
Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей): Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати" Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше. Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог