Неділя третього тижня Великого посту в Православній Церкві називається Хрестопоклонною. В суботу ввечері на всеношній в центр храму урочисто виноситься Животворящий Хрест Господній - нагадування про наближення Страсної Седмиці та Великодня Христового. Після цього священики і парафіяни храму здійснюють перед Хрестом три поклони. При поклонінні Хресту Церква співає: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо». Хрест виноситься віруючим для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господа надихнути і зміцнити тих, хто поститься до продовження подвигу посту. Святий Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли він перед Літургією вноситься назад до вівтаря. Тому третя неділя і четверта седмиця Великого посту називаються «хрестопоклонними». Початок традиції поклоніння Хресту Господньому було покладено за часів перших християн. «Слово про хрест для хагиблих безумство є, а для нас, що спасаємося, - сила Божа» (1 до Коринф’ян 1:18). Бо духовний судить про усе, а душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством і не може зрозуміти, тому що про це потрібно судити духовно. (1 до Коринф’ян 2:15,14). Всяке діяння Христове - вельми велике і божественне, але найдивніший за все Чесний Його Хрест. Бо смерть повалена, прабатьківський гріх знищений, пекло пограбоване, даровано Воскресіння, дана нам сила зневажати сьогодення і навіть саму смерть, повернуто первісне блаженство, відкриті ворота раю, наше єство сіло праворуч Бога, ми стали дітьми Божими та спадкоємцями не через щось інше, а через Хрест Господа нашого Ісуса Христа. Ось смерть Христа або Хрест, одягнув нас в іпостасну Божу мудрість і Силу. Сила ж Божа є слово хресне тому, що через нього відкрилася нам могутність Божа, тобто перемога над смертю. Піст перед Пасхою називається Великим не по тривалості, а за своїм значенням, бо він перетворює наше єство через стриманість не тільки в їжі, але і через утримання від гріха. Ми постимо і каємося, щоб оновленими, очищеними від гріха зустріти Воскресіння Христове - Великдень. Цей піст є прообразом всього нашого земного життя, і після цього життя ми повинні зустрітися у вічності з Богом, з нашим Творцем і Спасителем. А для того щоб не бути засудженими на Останньому Суді, успадкувати Вічне життя і сісти по правиці Господа і Бога нашого, ми повинні намагатися уподібнюватися Йому через віру, виконання заповідей, долучатися таїнств церковних, причащатися, молитися, каятися в гріхах і творити добрі справи. Великим постом ми строго постимо. І ось, нарешті, посередині Великого посту Господь посилає віруючим втіху - Хрест Христовий! Ми звикли, що слово «хрест» означає тяжкість та скорботу. Часто чуємо: важкий хрест, тобто життя важке. Так однобічно ми звикли дивитися на хрест. Але Хрест - це зброя на диявола і допомога нам на життєвому шляху. Хрест - це перемога наших страстей. Лише три тижні пропостились, побідували, висловлюючись нашою мовою, без м’яса та сала прожили, і Господь утішає нас хрестом, допомагає нам, дає підживлення, підкріплення! Яким же чином? Не будемо ж ми гризти замість їжі хрест, щоб легше стало? Ні, ми «гриземо» його духовно, тому що з нього виходить Божественна благодать! Хрест, оспіваний століттями і тисячоліттями, освячений розп'яттям Христа! Це символ, зображення, яке випромінює Божественну енергію. Коли Господь за гріхи всього людства розпинався на хресті, то освятив його Божественною силою, яка незмінно перебуває на віки віків! Хрест Христів просвічує нас Божественним розумінням, допомагає вникнути в суть Божественної любові до світу і до людини. Ми молимо сьогодні Бога, щоб Він вклав у наш розум і серце частинку Своєї всеохоплюючої любові. Нехай вона допоможе нам у дні святого Великого посту подумати про себе і про людей, уникати гріхів і пороків, обновитися душею і тілом. І цього буде достатньо. По нашій любові пізнають нас, чиї ми діти та учні.
Поділитися з друзями:
|