Апостольский піст. Петрівка.

Сьогодні, рівно через тиждень після свята Трійці, розпочинається Апостольский (по народному Петрів) піст. Раніше цей піст також називався постом П'ятидесятниці.

Протягом усього посту не допускається вживання м'ясних, молочних продуктів та яєць. Це не найсуворіший з періодів утримання, якщо порівнювати його з Великим і Успенським постами. По суботах та неділях дозволяється їсти рибу.

Піст святих апостолів сягає перших віків християнської віри. З IV століття про нього є свідчення святого Атанасія Великого і святого Амвросія Медіолянського, а з V ст. — святого Теодорета Кирського та Лева Великого. Ось що ми знаходимо в записах останнього: «Після тривалого свята П'ятидесятниці піст особливо необхідний, щоб подвигом його очистити нам думки і зробитися гідними дарів Святого Духа. За святкуванням, яке Дух Святий освятив Своїм зішестям, звичайно іде всенародний піст, благодійно встановлений для лікування душі і тіла, і тому він вимагає, щоб ми дотримувалися його з належним благоволінням. Бо ми не сумніваємося, що після того, як апостоли сповнилися обітованою Господом силою, і Дух Істини вселився в серця їх, між іншими таємницями небесного вчення, по наученню Втішителя, преподано також вчення і про духовну стриманість, щоб серця, очищаючись постом, робилися здібнішими до прийняття благодатних дарувань … Тому-то вчителі, котрі освітили прикладом і повчанням всіх чад Церкви, початок битви за Христа ознаменували святим постом, щоб, виходячи на боротьбу проти духовного розбещення, мати для цього зброю в стриманні, яким можна було б убити гріховні прагнення, бо невидимі наші супротивники і безтілесні вороги не здолають нас, якщо ми не будемо вдаватися до плотських похотей. Хоча в спокусника бажання нам шкодити постійне та незмінне, але воно залишається безсилим і бездіяльним, коли він не знайде в нас того боку, з якого йому можна напасти ... З цієї-то причини встановлений незмінний і рятівний звичай - після святих і радісних днів, які ми святкуємо на честь Господа, що воскрес із мертвих і потім вознісся на небеса, і після прийняття дару Святого Духа, проходити поприще посту. Цього звичаю необхідно ретельно дотримуватися і для того, щоб у нас перебували ті дари, які передані нині Церкві від Бога. Ставши храмами Святого Духа і, більше ніж будь-коли, бувши напоєні Божественними водами, ми не повинні коритися жодним похотям, не повинні служити ніяким порокам, щоб житло чесноти не осквернилося нічим нечестивим. При допомозі та за сприяння Божого ми всі можемо досягти цього, якщо тільки, очищаючи себе постом і милостинею, будемо намагатися звільнити себе від скверн гріховних і приносити рясні плоди любові. З апостольських правил, які вселив Сам Бог, предстоятелі церковні, по наученню Святого Духа, першими поставили те, щоб всі подвиги чесноти починати з посту. Це вони зробили тому, що заповіді Божі можна виконати добре тільки тоді, коли воїнство Христове захищене від усіх спокус гріха святим постом. Отже, улюблені, повинні ми вправлятися в пості особливо в даний час, коли заповідається нам постувати, після закінчення п'ятдесяти днів, котрі пройшли від воскресіння Христового до зішестя Святого Духа і були проведені нами в особливому торжестві. Цей піст заповіданий, щоб оберегти нас від безпечності, в яку дуже легко впасти через довготривалий дозвіл на їжу, яким ми користувалися. Якщо ниву нашої плоті не обробляти невпинно, на ній легко зростають тернина й вовчиці, і приноситься такий плід, який не збирають в житницю, а прирікають на спалення. Тому ми зобов'язані нині з усією ретельністю зберігати те насіння, яке прийняли в наші серця від небесного сіяча, і остерігатися, щоб заздрісний ворог якось не зіпсував дарованого Богом, і в раю чеснот не виросли терня пороків. Відвернути ж це зло можна тільки милістю і постом».

Блаженний Семион Фессалонікійський пише, що піст встановлений на честь апостолів, «тому що через них ми сподобилися багатьох благ і вони з'явилися для нас діячами і вчителями посту, послуху ... і стриманості. Це проти волі свідчать і латиняни, вшановуючи апостолів постом в їхню пам'ять. Але ми, згідно з постановами апостольськими, складеними Климентом, після зішестя Святого Духа один тиждень торжествуємо, а потім, з наступного, вшановуємо постом апостолів».

За словами святителя Іоанна Златоуста «Піст з вірою додає багато міцності, бо навчає великій любомудрості, людину робить Ангелом, та ще зміцнює проти сил безтілесних ... Той, хто молиться як слід, і до того ще й постує, небагато просить; а хто просить небагато, той не буде срібнолюбний, а хто не срібнолюний, той любить подавати милостиню. Хто постує, той стає легким і окриляється, і з бадьорим духом молиться, гасить злі похоті, умилостивлює Бога і гамує гордовитий дух свій. Тому-то апостоли майже завжди постували».

Піст святих апостолів у Східній Церкві триває від неділі Всіх святих до 12 липня (за новим стилем) — празника  святих апостолів Петра і Павла. Тривалість Петрівки може бути різною, залежно від того, коли випадає празник Пасхи. Найдовше Петрівка може тривати шість тижнів, а найменше — 8 днів.