До змісту статті...

Святитель Миколай Сербський

Вірую. Віра освічених людей.

Вірую в Єдиного Бога ...

Хто посіє насіння добре на ниві незораній? Розумний не посіє.

Розумний зробить згідно слова Божого: він перш очистить ниву від бур'яну і на ниві зораній насіння добре посіє. Нива - душа людська, бур'яни - багатобожжя, насіння добре - віра в Єдиного Бога.

Зараз віра в Єдиного Бога здається нам простою та природною, а багатобожжя смішним і божевільним, але так було не завжди. Були часи, коли в цілому світі в Нього вірило лише кілька людей, а потім прийшов час, коли в єдиного Бога вірив тільки один народ на землі. Ідолопоклонники, що мають богів для всякої потреби, дивилися на віруючих в єдиного Бога з презирством багатія, що дивиться на жебраків: вони вважали, що така віра ущербна й бідна. Віруючі ж в Єдиного Бога дивилися на поган з подивом і жалем, як дивляться на тих, хто, маючи багато, не має нічого.

Віру в Єдиного Бога треба було почерпнути зі справжнього джерела, отримати від надійного свідка і потім сіяти її в людських душах, немов на ниві. Найнадійнішим Свідком єдинобожжя є Сам Бог, живий і правдивий. Він Сам свідчить про Себе через обраних Своїх, кажучи: Я Господь, Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене (пор.: Вих. 20:2-3).

Єдиний, живий і правдивий являв Себе поступово. Серед бур'янових заростей многобожжя Він знаходив малі ниви і сіяв на них добре насіння віри. Це були душі праведників, душі, подібні до високих свічок, які Він запалював полум'ям віри, щоб вони світили в темряві багатобожжя. І світло в темряві світить, і темрява не обгорнула його (Ін. 1:5). Авель, Енох, Ной, Авраам, Ісак, Яків, Іов, Йосип, Мойсей, Ісая, Даниїл - ось свічки Божі, вірою запалені!

Єдиний живий і правдивий явив Себе народу Якова, або Ізраїлю. З милості своєї Він являв Себе спочатку в Єгипті, у землі чужинців (Пс. 136:4), потім в пустелі і, нарешті, в Ханаані, в Землі обітованій. І колись весь народ Ізраїлю сповідував віру в Єдиного Бога.

Але народ Божий став коливатися в істинній вірі, і морок ідолопоклонства знову став погрожувати світлу в темряві (пор.: Ін. 1:5).

Єдиний Живий, Істинний, милосердний і багатомилостивий, бачачи цю небезпеку, послав до людей Сина Свого Єдинородного, Господа Ісуса Христа, щоб Він розсіяв темряву багатобожжя, зміцнив серця людські для сходження до Бога і посіяв добре насіння віри в Бога Єдиного живого і справжнього.

Святі апостоли, працьовиті бджоли Христові, рознесли цю віру, цей посів Божий, по всьому світу. Воістину, як медоносні бджоли Божі, розлетілися апостоли з Єрусалиму на всі чотири сторони світу, серед народи та племена, щоб, наче медом, напоїти душі людські Євангелією про Єдиного Живого та Істиного. Очищали вони ниви душ від бур'яну ідолопоклонства, від віри в духів і божків. На оброблених нивах сіяли вони святу віру в Єдиного Живого і Істинного. Важкою та небезпечною була їхня праця! Повірте мені, місіонери Бога Єдиного: ця небачена раніше битва коштувала поту і сліз, ран і крові.

З великими труднощами розлучалися люди з вірою в своїх вигаданих ідолів та приймали віру в Єдиного Бога. Збентежені безлічю природних явищ та протидії їх у всесвіті їм легше було повірити в існування різних богів, ніж в Бога Єдиного. Полонені обманом недосвідчені діти, вони вважали, що безліч різних богів сильніші за одного Єдиного, що допомога від багатьох сильніше, ніж від одного Єдиного.

Проти апостолів повстало дві групи людей, а в той час їх і було дві: ті, хто годував свої душі отрутою ідолопоклонства, і ті, хто годував свої тіла виготовленням статуй ідолів. І останні чинили опір не менше перших.

Наприклад, один золотар, на ім'я Дмитро, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав, згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо. І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені. І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ. (пор.: Дії. 19:24-27).

Одні побоювалися за свою душу, інші за гаманець, але так чи інакше всі народи землі, за рідкісним винятком, були в полоні ідолопоклонства. Ті ж, хто складав виняток, віддавалися жорстокої страті, як було з грецьким філософом Сократом.

Чим вищою була культура народів, тим більш досконалими і дорогими були зображення ідолів, а поневолення ними більш глибоким. Коли святий апостол Павло був в Афінах, то обурився духом при вигляді цього міста, повного ідолів (Діян. 17:16). Те ж обурення духу випробували і апостоли Андрій у Самарії, та Матвій в Ефіопії, і Варфоломій в Індії. Ідоли на площах, ідоли біля входу в будинок, ідоли в будинках - скрізь ідоли. Незліченну безліч ідолів, яким поклонялися люди. Ідольський терен в кров поранив і кусав святих апостолів. Але вони мужньо прополювати і обробляли ниви душ, а на місце, очищене від бур'яну і терня, сіяли добре насіння віри в Єдиного Бога, єдиного, живого, справжнього. Ця титанічна праця і подвиг апостоли робили словом, чудесами, любов'ю і жертвою. Де не допомагало одне, вони вдавалися до іншого, коли не допомагало ні одне, ні інше, вони йшли на смерть, своєю мученицькою кров'ю, мов вогнем, спалюючи ідолів.

Єдиний Живий, Істинний благословив слово, подвиг, сльози і жертви Своїх апостолів. Насіння, ними посіяне, принесло добрий плід. Плід цей у тому, що зараз віра в Єдиного Бога здається нам простою та природною, а багатобожжя смішним та божевільним.

Я Господь, Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене. Ось перше свідчення Бога про Самого Себе, перше одкровення людям про Бога від Бога і перша заповідь Божа. Та не буде в тебе інших богів, крім Мене, - наказав був Господь, бо, якщо поклонишся іншим богам, подвійні злидні тебе спіткають. Перша - віра в помилкових, неіснуючих богів. Інша в тому, що благоговіння і любов, які цілком повинні належати одному Єдиному, віддаси ідолам. І тоді зтьмяніє в тобі віра в Єдиного і охолоне любов до Нього, Він, ображений і принижений, віддалиться від тебе. І станеш безбожником, навіть якщо, маючи багатьох богів, будеш вважати себе побожним. Бо безбожник та ідолопоклонник суть одне і те ж: і той, і інший без Бога єдиного, живого, справжнього.

Віра в Єдиного Бога, єдиного, живого, справжнього Творця, - віра скромних, та розумних, бо горді обожнюють або тварь, або самих себе та гордість народжує божевільних. Чим смиренніше людина, тим вона розумніша, чим марнославніше, тим божевільніша. Гордим Господь противиться, а смиренним дає благодать і розум. Чим більше смиренний упокорюється перед Господом, тим більше обдаровує його Господь розумом. Розум суть світло, що веде до Бога єдиного, живого, щирого. Блаженні мають розум бачити тленність світу та людини. Блаженні вбогі духом, бо Господь підійме їх до вищого пізнання - пізнання буття і величі Бога Вишнього.

Це ваша віра, христоносці, віра батьків ваших, скромних, і розумних. Нехай стане вона і вірою дітей ваших, з роду в рід, до кінця часів. Віра непосоромлена, православна, рятівна. Нею рятувалися ваші батьки, не посоромилися вони її, і вона їх не посоромилася. Воістину, віра в Єдиного Бога, єдиного, живого, справжнього, - віра освічених, тих, хто несе в собі образ Божий. Не посоромиться він ні на Страшному Суді, не посоромиться ні перед праведником, ні перед ангелом, але матиме славу і благословенним буде звантися.

До змісту статті...
«  Липень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог

 
 
leonc © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz Google