Святитель Миколай Сербський

Вірую. Віра освічених людей.

В єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву

Подорожні, ось і корабель! Коли був потоп, Ной рятувався на надійному кораблі. Потоп божевілля і гріха триває нескінченно. Тому й створив Чоловіколюбець корабель порятунку. Розпитайте, де знаходиться той корабель, і швидше піднімайтеся на нього!

Та не спокусить вас безліч строкатих кораблів, прикрашених і розписаних зовні. Запитайте про потужності мотора і майстерність капітана. Немає потужнішого двигуна і керманича майстернішого, ніж на кораблі Христовому. Цей керманич - Сам Дух Святий, всевидючий і всесильний.

Та не обдурять вас ті, що звуть вас у свої маленькі, вутлі човники, і ті, що пропонують човен тільки для вас. Шлях далекий, і небезпечні бурі.

Та не обдурять ті, хто говорить, що немає по той бік моря іншого берега, іншого світу і не слід готуватися до дальнього плавання. Вони кличуть вас ловити рибу на мілководдя, не бачать вони далі мілини. Воістину, до погибелі йдуть і вас кличуть до погибелі.

Не піддавайтеся обману. Але шукайте його корабель. Нехай він не так кидається в очі поряд з іншими, але він надійний і міцний. Якщо на ньому не побачите кольорових прапорів, а одне лише знамення хреста, знайте, що на ньому ваше життя в безпеці. А в морській подорожі перша і головна умова - безпека пасажирів.

Якщо вірите в Христа Спасителя, христоносці, вірите ви й у вчинки Його. А Церква, корабель порятунку, - Його діло. На ньому пливуть тисячі врятованих і тих, що спаслися. Заснував його Господь на вірі, міцній, як камінь. Як Сам Він сказав: і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її (Мф. 16:18). І справді, не здолали дотепер, не здолають і відтепер.

Церква називається Тілом Христовим: так багато нас є одне тіло в Христі (Рим. 12:5). Тому Церква одна-єдина, бо не може бути двох тіл з однією головою. А Христос названий главою Церкви: І Він Голова тіла, Церкви (Кол. 1:18). Отже, один Христос, одна голова, одне тіло - одна Церква.

Якщо ж є розколи і єресі, не дивуйтеся. Все це було передбачено і попереджено про це, вправний керманич завжди передбачає і попереджає супутників про майбутні бурі та заворушення: Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені (1 Кор. 11:19). Якщо одна група подорожуючих зробить собі корито і пуститься на ньому в плавання, пожалійте її. Її приклад, страшний, як безнадійне і стрімке падіння у прірву, затвердить вашу віру в корабель порятунку, в один-єдиний корабель.

Церква названа Святою. Вам зрозуміло, чому вона свята. По-перше, тому, що заснував її Святий зі святих. По-друге, тому, що Господь викупив її, очистив і зміцнив Кров'ю Своєю, святою та пречистою. По-третє, тому, що від початку нею керує, надихає і живить її Дух Святий Божий. По-четверте, тому, що всі члени її покликані до святості, покликані відокремитися від усього, що несвято в цьому світі, в якому вони народжуються, зростають і через який ідуть до своєї мети. По-п'яте, тому, що святі небеса призначені їй у вічне перебування. По-шосте, тому, що Господь залишив їй таїнства, які освячують людей і готують їх стати громадянами небес. Тому називається Церква Святою.

Ще Церква називається Соборною. Чому так? По-перше, тому, що вона збирає всіх чад Божих у всіх кінцях землі, з усіх племен, з усіх народів. Вона не обмежена однієї расою, одним народом, однією державою. Немов людина, що стоїть на роздоріжжі і зве всіх на царський бенкет шлюбний (див.: Мф. 22:9), так і Церква. Свята Соборна Церква кличе і збирає для порятунку всіх чад людських. І нікого не відкидає, крім тих, хто відкидає її, відкидаючи тим самим себе самого. У цьому відмінність новозавітної, всеосяжної Церкви від Церкви старозавітної, підготовчої, обмеженої тільки одним народом.

Ще Церква називається Соборною тому, що вона не обмежена часом. Вона обіймає не тільки всіх віруючих, від Христа до наших днів, але і всіх святих і праведних від Адама до Іоанна Хрестителя, заради яких Господь зійшов у пекло.

Ще Церква називається Соборною тому, що вона об'єднує і живих, і мертвих. Померлі чада її насправді живі - подорожні, яких корабель порятунку перевіз на інший берег, до Царства безсмертного, так само як перевозить сьогодні і буде перевозити завтра: усі вони члени Святої Соборної Церкви.

Отже, Церква називається Соборною тому, що вона не обмежена ні расою, ні мовою, ні місцем, ні часом, ні смертю. І над те Церква Соборна за своїм вченням і облаштуванням.

Свята Церква називається Апостольською. Так Церква називається тому, що, по-перше, апостоли Христові були першими її членами. Першими особистими свідками чудового життя і справ Сина Божого на землі і першими послідовниками Його. По-друге, тому, що апостоли затвердили її і розповсюдили по всій землі. По-третє, тому, що святі апостоли перші після Господа пролили свою кров в основу її. По-четверте, тому, що апостольство не припиняється до нинішніх часів. Апостольство Церкви існує понині у двох проявах - в її апостольськоій місії в світі і в апостольському спадкоємстві її ієрархії. І за своїм служінням, і за своїми служителям Церква, істинна, православна, постійно несе друк апостольства.

Церква як встановлення покликана не до керівництва, а до служіння. Служити народу Божому навіть до мучеництва, подібно Господа Ісуса Христа. Освячувати людські душі, направляти духовно-моральне життя людини, світити йому. Не поневолювати, але звільняти, бо люди покликані Христом до свободи, до свободи синів Божих. Як сказано: Тому ти вже не раб, але син (Гал. 4:7); і знову: Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства (Гал. 5, 1). Будучи кораблем спасіння, Церква Божа везе не рабів, а вільних дітей, дітей Царських, в Царство Небесне безсмертне. Немає ні вантажу дорогоціннішого, ні порту радіснішого!

Це віра мужніх і доброзичливих! Важко прийняти її боязким і самолюбним. Мужні ті, у кого вистачає мужності повстати проти язичницького хаосу у власній душі і встановити в ній євангельський порядок. Доброзичливі ті, хто з радістю подорожує серед братів своїх і дивиться на супутників у світлі вічного світла. І радіють супутникам своїм, як братам, як самим собі, як тому вічному світлу, що висвітлює їх усіх, пестить і тягне. Мужні й дружелюбні люблять згоду в собі та навколо себе. Вони цінують чужу допомогу і ніколи не відмовляють у своїй. Вони люблять обмежувати себе, щоб дати місце іншим. Подібно до Господа, вони горять бажанням, щоб усі спаслися і прийшли до пізнання істини. Визнаючи велич Бога живого, вони шанують себе за ніщо. Вони дивляться на себе як на малі члени таємничого і великого тіла, Церкви, глава якої - Христос. Вони не штовхаються і не борються за першість. Не бояться життя, не бояться смерті, вихваляють добрі справи своїх супутників і замовчують про свої. І так, в гармонії, у злагоді і радості, подорожують вони, наче зграя птахів, в теплі краї - в Царство Божественного світла і батьківського тепла.

Це ваша віра, христоносці, віра мужніх і доброзичливих предків ваших. Нехай стане вона і вірою дітей ваших, з роду в рід, до закінчення подорожі, до тихої пристані. Це віра непосоромлена, православна, рятівна. Воістину, це віра людей освічених, що носять в собі образ Божий. У день заплати, у великий день Правди Божої, коли Христос прийде судити по правді Своїй, і вони будуть названі благословенними.

ПОТОП. КОРАБЕЛЬ. СПАСІННЯ.