Святитель Миколай Сербський Вірую. Віра освічених людей. І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця. Найдивовижніший з гостей одного разу відвідав землю і повернувся у Свої простори. А здивування від пришестя Його залишилося і розповсюдилося по всьому світу. І сотні поколінь протягом дев'ятнадцяти століть говорили про цього Відвідувача більше, ніж про кого-небудь іншого у світі. Але саме велике чудо полягає в тому, що всі ці покоління говорили про Нього не тільки як про такого, що колись відвідав землю, але як про свого сучасника. І понині йдеться про Нього не як про того, хто приходив колись, але як про сучасника. Повсякчас Приходив і повсякчас Сучасник! Неповторне чудо в історії роду людського. Особистість цього Відвідувача виняткова, не можна порівняти ні з ким із земних, не пояснима нічим земним. Багато хто в подиві запитують: хто Він? А ми знаємо Його, і не знаємо. Дивимося на Нього здалеку і бачимо Його поруч. Дух Його серед нас. Ми в Його владі. Ім'я Його приносить нам надію, втіху і радість. Хто Він? Це Цар Царства Небесного, одягнувшись у людину, в звичайну людину, ось хто цей незвичайний Відвідувач світу. І так само як воскресіння із гробу личило Його силі, так і вознесіння на небеса було згідно величі Його. Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. (Ін. 16:28). Що може бути зрозуміліше цих слів? Що може бути зрозуміліше того, що син, виконавши волю батька, поспішає назад до батька? Хіба цар, отримавши перемогу в битві, не повертається в царство своє? А сіяч, засіявши ниву, не повертається в свій будинок? І вчитель, прочитавши свій урок, не йде у своє житло? І пастух, знайшовши втрачену вівцю, не продовжує свою стежку? І священик, освятивши чий-небудь будинок, не повертається в храм? І працівник, виконавши свою роботу, не йде відпочити? А Господь наш Ісус Христос зійшов на землю і як Син, і як Цар, і як Сіяч, і як Учитель, і як Пастух, і як Священик, і як Працівник. Завершивши роботу Свою, виконавши місію Свою в цьому світі, Він повернувся у вічне Царство Небесне, з якого прийшов до людей. Переможне входження Господа на небеса було таким же чудовим, як і Його зішестя з небес! Дивовижно народжений від Святої Діви і сили Божої, Він дивовижно вознісся на небеса силою Божественною, на очах у Своєю Святої Матері та учнів Своїх. Вознесіння Його словесне. Вознесіння Його засвідчено. Словесно з вищої словесності небесної; засвідчено очевидцями, що добровільно прийняли страждання за свідчення своє. Безліч свідків: хто порахує їх? Святий апостол і євангеліст Марк пише про вознесіння Господа: Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці (Мк. 16:19). Детальніше оповідає про цю велику подію святий Лука, лікар, кажучи: І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей... А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо (Дії 1:9-11). Ми бачимо, що і при цій події присутні ангели Божі, як і при зачатті і народженні Спасителя, як при Його сорокаденному пісту після хрещення, і під час Його страждань у Гефсиманському саду, і при славному воскресінні Його. Воїни небесні всюди слідують за своїм Царем і являють себе людям видимим чином, коли Цар вважатиме це корисним. Ще стародавній псаломщик пророчо говорив: Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави! Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою! Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави! Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! (пор.: Пс. 23:7-10). І ще говорив: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм! (Пс. 109:1). І Сам Господь - Свідок над свідками - пророкував Своє вознесіння на небеса і Свою майбутню славу. Пророкував про неї на годину Свого найбільшого приниження, коли євреї у палаці первосвященика принижували і бичували Його. Він промовляв Свої святі слова: А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! (Мт. 26:64). Яке ще свідоцтво потрібно людям, окрім Нього власного? В устах Месії немає неправди ні про минуле, ні про майбутнє. Але ось ще свідоцтва, підтверджені кров'ю свідків-мучеників, щоб ще більше наситити душі ваші істиною про Нього. Святий апостол Петро свідчить про Христа: що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили (1 Пет. 3:22). Святий апостол Павло, будучи захоплений до третього неба і побачивши чудеса небесного світу, свідчить, що Отець, посадивши (Сина. - Авт.) посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все (Еф. 1:20-22; пор: Євр. 12:2; Кол. 3:1). Свідок того і святий архідиякон Стефан, першомученик: А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!... (Дії 7:55-56). І святий Андрій Константинопольський бачив Господа у славі на небесах. Так само як багато хто і багато святих, особливо мученики, яким являвся Господь, щоб полегшити муки. Месія і Спаситель ваш, один-єдиний, вознісся на небеса, звідки перш зійшов як Відвідувач. Вознісся в Царство Своє, вічне і безсмертне, в якому Він приготував місце спадкоємцям Своїм з іншого Свого царства, з Своєї земної Церкви. Тому, освічені, не чекайте іншого месію, який пообіцяє вам так зване земне царство і на землі запанує. Такого месію чекають невірні й неосвічені, які не зберегли в собі образ Божий. Не знають вони, нещасні, що помилковий це месія, а не справжній. Бо скільки б не тривало царство земне, яким би великим і міцним воно не було, і йому, як всьому тимчасовому і земному, повинен прийти кінець. А кінець веде до смутку і відчаю. Хіба може таке царство наситити ваші душі і заспокоїти серця? Хіба такий месія до душі вам? Істинний Месія, єдиний і справжній, сказав: Моє Царство не із світу цього (Ін. 18:36). Істинний Месія піднесеніше й чарівніше за всі очікування людські, а тому прекрасніший і невимовніший будь-яких бажань. Царство Його поза часом, поза змін і тління - Царство вічне, безмежне, невмируще. Такий Месія один тільки - Господь наш Ісус Христос, Син Божий, Єдинородний, Цар і Відвідувач, народжений в печері від Пречистої Діви Марії, заради нас людей і для нашого спасіння, за Понтія Пілата розп'ятий, страждав і похований, воскрес і вознісся на небеса і у славі сидить праворуч Отця. Це віра святих, віра тих, хто переміг себе і підніс розум і серце до світлих небес. За допомогою віри знехтували вони низами, і піднесли свої серця вгору, і освятилися. Вони принесли плід віри, найпрекрасніший з усіх плодів земних. Віру цю не можуть прийняти розгнуздані, чиї серця і душі ледь волочаться по землі. Тільки ті, хто вгамовує і обмежить себе й вправляється в чесноті, зростуть до небесних висот. Ті, хто знає солод молитви, радіють цій вірі. Ті, хто творить милостиню і прощає, радіють цій вірі; хто творить милостиню і прощає занепалим, веселяться вірою цієї. Вони постійно пам'ятають про Страшний Суд, і тому Суд не буде їм страшний. Чадами Божими будуть названі вони, дітьми Царськими. І царювати вічно з піднесеним Господом. І зігріються біля вогнища вічній любові, вічного батьківства Божого. Чи не ваша це віра, христоносці, і святих предків ваших? Нехай стане вона і вірою дітей ваших, з роду в рід. Віра непосоромлена, православна, рятівна, глибока, як могила, і висока, як небеса, - віра воскреслих і піднесених душ. Вона сповідує покаяння і очищення. Її приймають і в неї огортаються люди, істинно освічені, що носять в собі образ Божий. Вони в день Судний, коли Господь, що вознісся, стане судити, будуть помилувані і названі благословенними. ВОЗНЕСІННЯ. БЛАГОСЛОВІННЯ. СВІТ. І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. Пильність заповідана вам. А пильність - це тверезість. Неспання і чуйне очікування. Пильність над собою: над своїми помислами, бажаннями і справами - суворе правило вашої віри. Пильність загострює духовний зір, щоб ви могли відрізнити добре від злого, щоб знали, хто входить в серце ваше і від кого приходять помисли. Пильнування відлякує ворога і зустрічає друга. Чуйне очікування підсилює любов і очищає совість. На кого спрямоване ваше саме чуйне очікування? На Любимого, на самого Улюбленого. На Того, любов Якого привела вас в цей світ і Чия любов зустріне вас в іншому світі. Се, обіцяв Він прийти. І душі людські тремтять від обіцянки Його, так само як любляче серце тріпоче в очікуванні коханого. Очікування підсилює любов і очищає совість. Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський (Мф. 25:13). Це Його слова, слова застереження. Та не будете подібні до п'яти нерозумних дів, що були у безпечності своїй застигнуті і відкинуті Нареченим. Се, Жених гряде, будьте тверезими та пильнуйте! Він приходив одного разу і прийде знову. Перший раз прийшов Він у приниженні, а другий раз у славі прийде. Перший раз прийшов як Відкупитель світу, а другий раз прийде як Суддя його. Різниця між Першим і другим пришестям Його величезна; при Першому пришестя Своєму Він залишався на землі 33 роки, а Друге пришестя Його буде рівне миті: Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського (Мф. 24:27). Таким раптовим і блискавичним буде і прихід Господа. Тому Він і нагадує вірним Своїм: пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш (Мф. 24:42). Перший раз прийшов Він як сіяч-трудівник, а другий раз прийде як стрімкий збирач жнив. І так само як жнива не вимагають багато часу в порівнянні з польовими роботами, від посіву до збору врожаю, так само і Друге пришестя Його в порівнянні з Першим буде швидким і коротким. І раптовим! Тому й заповідані пильність, бадьорість духу, тверезість і чуйне очікування. Величним буде Друге пришестя Господа в блиску слави небаченої: І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою (Мф. 24:30). Його пришестя воістину буде гідним Царя царів. Перед Ним, під Ним, навколо Нього будуть кружляти променисті воїнства ангелів. Будуть сурмити труби і вогненні блискавки спалахуватимуть попереду ходи їх: І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його (Мф 24:31). Так говорив Господь про свій другий прихід. А прозорливий пророк, якого навіть євреї не відкидають, писав: престол Його огняне полум'я, колеса Його палахкотючий огонь. Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги (Дан. 7:9-10). Так писав пророк, якого навіть євреї не відкидають. Несподіваним буде і прихід Судії в силі і славі. А Cуд його таким буде, як Сам Він описав його: Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч (Мф. 25:31-33). Розділить Він людей на два боки - на правий і на лівий, так само як пастух розділяє овець і козлів. Тим, що праворуч, скаже Праведний Суддя: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. (Мф. 25:34) А тим, що ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований (Мф. 25:41). Простою і зрозумілою буде праведна міра Його. Тим, першим, уготовані вічне життя і блаженство. Тому Він говорить до них: Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене (Мф. 25:35-36). Запитають Його благословенні, коли вони бачили Його в біді і допомогли Йому, відповість їм праведний Суддя: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили (Мф. 25:40). А тих, інших, що ліворуч залишаться, прожене в муку, що дияволові та ангелам його приготовлені. Запитають Його вигнані: коли вони бачили Його стражденним і не допомогли Йому? Відповість їм праведний Суддя: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили (Мт. 25:45). Бачите, освічені, що Господь зрівнює Себе з тими, хто страждає в цьому світі. Він ласкаво називає їх братами Своїми. Хіба відмовите ви в хлібі братам Христа? Знайте, хто їм відмовляє, відмовляє Йому. На Суді це відкриється, і Він буде судити по правді. А коли суд закінчиться, настануть радість і нескінченне царство праведників: Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця (Мт. 13:43). Всі тимчасові царства впадуть, і всяка земна влада розтане, як туман при сонячному світлі, одне тільки Царство залишиться, без меж і сусідніх царств. Як провидів і передбачив пророк, якого і євреї визнають: Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване (Дан. 7:14). І продовжиться Царство Його довше видимого неба і тлінної землі, бо сказано: бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули (Об'явл. 21:1), а Царство залишиться. З таким блиском, і силою, і славою, і величчю завершиться боголюдська драма, що почалася в холодній Віфлеємській печері. Так буде рости і зростати зерно гірчичне (див.: Мф. 13:31) і розвинеться в дерево життя, крона якого покриє весь світ, видимий і невидимий. Нехай тішаться тому душі ваші, праведники, що за ім'я Христове терпите в цьому світі утиски. Кожен день вашої скорботи, ваших страждань і принижень принесе вам століття і століття радості, бо ангельським громадянством нагороджені будете в Царстві Його. Кожен, хто хоч на краплину подібний Йому в стражданні, буде подібний Йому і в славі. Сльози ваші і рани ваші, сьогодні невидимі, освітить сонце, що ніколи не зайде. Видимі поразки ваші заради Євангелія Його обернуться в торжество перемоги, про яку оголосять не люди, пером і чорнилом, а ангели Божі гласом трубним. Краще було б неправедним нині тримтіти і каятися нині, ніж на Суді Його. А ви, христоносці, радійте, що Месія ваш - Суддя світу. Бо по правді судити буде. Се, Той Ісус, Якого Ірод ще в колисці малюкової мечем судив, Якого Юда за тридцять срібників продав, Якого старійшини єврейські принижували і бичували, Якого Пілат визнав невинним і на хресті розіп'яв, Який на хресті в страшних муках помер, Який в третій день славно воскрес із гробу, Який в сороковий день вознісся на небеса і сів праворуч Отця, - Той же самий Ісус прийде знову в силі і славі. Прийде як вищий Суддя і буде судити живих і мертвих. Прийде як Цар безсмертний, щоб відкрити Царство безсмертя для праведних, і засяють праведники в тому Царстві, наче сонце. Це віра праведних, скромних, і лагідних, але безстрашних на шляху до істини. Не можуть прийняти віру цю ті, чиї серця біжать за своєю пожадливістю очей. Її люблять ті, що знають велич Божу і правду вічну. З радістю думають вони про велич безсмертного Бога серед оточуючого їх смороду смертного. З радістю вони, оточені брехнею, творять справи істини. Висота Божа кличе їх і полонить краса істини. Вони творять справи істини, але сподіваються не на справи свої, а на Божу ласку. Чим праведніші вони, тим з більшим страхом очікують вони Суду Христового. А неправедні тому й творять неправду, що не мають страху Божого. Блаженні, хто очікує приходу Господа в силі і славі, та допомагає меншим братам, як Самому Христу. Блаженні, хто бодриться, пильно й чуйно очікує Любимого, самого Улюбленого. Вони дочекаються Його воістину, зустрінуть вони Його, як п'ять дів розумних. І Він введе їх в рай і запанує з ними навіки. Чи не ваша це віра, христоносці, і віра самих праведних з предків ваших? Нехай стане вона і вірою дітей ваших, з роду в рід. Віра непосоромлена, православна, рятівна. Віра воістину освічених людей, що носять в собі образ Божий. Вони в день Христа будуть названі благословенними. СУДДЯ. СУД. ПРАВДА. |
||||||