Святитель Миколай Сербський

Вірую. Віра освічених людей.

Чекаю воскресіння мертвих ...

Зграя птахів. Яке прекрасне видовище! Один птах ніколи не залишить такого сильного враження від чарівної краси, як зграя птахів. А зграя птахів набагато прекрасніше виглядає в польоті, ніж коли опуститься на землю. Уявіть собі мільярд птахів однієї породи. Уявіть собі червоних птахів. Вони прилітають, сідають на землю і залишаються на ній. Новий мільярд птахів прилітає, сідає на землю і залишається. Наступний мільярд прилітає і сідає і залишається. І знову, і ще, і ще. І так століттями. Незліченні зграї птахів, незліченні мільярди птахів. Залишаючись на землі, вони під різними впливами природи змінюють забарвлення. Одні стають темно-червоними, інші чорними, треті строкатими, четверті білими.

І уявіть собі, що всі ці незліченні зграї, незліченні мільярди птахів як по команді піднімаються з землі і злітають. Яке величне видовище! Білих птахів більше, їх густі зграї летять попереду. За ними строкаті, потім червоні, чорні, а за ними інші, по порядку, все більш повільні і мляві. Вони закрили собою сонце, і земля вкрилася нічним мороком.

О брати мої, це не просто фантазія і образ. Реальність перевершить будь-які людські фантазії та образи.

Зоряної вночі вивів Господь праведного Авраама надвір та й сказав йому: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє (Бут. 15:5). А був Авраам старий, і не було у нього дітей. Чи виконає Господь обіцянку Свою?

Незліченна безліч людських душ вже злетіла і опустилася на землю. Всі в кров одягнені, немов у багряницю. Це знак їхньої радості від Творця. Незліченні мільярди, а в той час, коли Господь дав обітницю, в Авраама не було дітей, жодного! Незліченні мільярди тільки донині, чи знайдеться на небі зірок більше, ніж їх?

І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий! І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась? Чи для Господа є річ занадто трудна? (Бут. 18:12-14). І воістину, що Господь сказав, того не залишить без виконання. І Господь виконав обіцянку. Праведне насіння Авраама продовжилося духовно в роді християнському і збільшилося, як зірки на небі.

Це обітниця Божа про сходження душ на землю. Велика і чудова обітниця, з якою може зрівнятися лише інша Його обітниця - про сходження душ з землі, про воскресіння мертвих. Бог у Господі Ісусі Христі, воскреслого Воскресителя, залишив справжню обітницю, що мертві воскреснуть і постануть на Суд. Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів (Мт. 25:31-32). Господь говорить про всі народи, про всі людські зграї, які від початку зліталися на землю. А апостол Христовий, вважаючи воскресіння мертвих таємницею, все-таки обережно і з любов'ю відкривав її вірним: Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... (1 Кор. 15:51-52). Тоді тлінне одягатиметься в нетлінне, смертне в безсмертя. І тоді скажуть: Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? (1 Кор. 15:55).

Тоді незліченні безлічі душ зодягнуться в легкі нетлінні одежі, в тіла небесні, подібні тілу воскреслого Христа. І ці зграї, о ці незліченні зграї, піднімуться з землі. Одні будуть білими, як вічні сніги, інші - темно-червоними, треті - строкатими, четверті - чорними. Білі зграї будуть біліти чистотою і чеснотою, червоні - червоніти від переважання крові над духом, строкаті - майоріти від змішування добра і зла, а чорні - чорніти від гріха.

Та не тривожтесь від того, що хтось розсміється з обітниці Божої про воскресіння мертвих. І Сарра розсміялася, а потім засоромилася. Віруйте, віруйте і не сумнівайтеся, так само посоромиться також той, хто розсміється над іншою обітницею Божрю. Запитайте його, скажіть йому: Чи є що важке для Господа?

Чекаю воскресіння мертвих ... Ми чаєм повсякденно і щохвилини духовного воскресіння грішників. Надіємось, що рясні гріхом, наче струпом, або почорнілі від гріха душі стануть білі і воскреснуть покаянням. І радіємо разом з ангелами на небесах, коли грішник кається і звертається до Христа (див.: Лк. 15:10). Радіємо разом з батьком, який, знайшовши втраченого сина, каже: син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся (Лк. 15:24). Таке воскресіння ми шукаємо часто і нерідко знаходимо.

Але ми чекаємо ще й загального воскресіння. Очікуємо одного-єдиного, неповторного воскресіння всіх померлих, що від створення світу жили на землі і підпали під владу смерті. Надію нашу засновано не тільки на совісті й розумі, але особливо на обітниці.

Непозатьмянілий і чистий розум говорить нам, що цей вир життя не завершується смертю. З незапам'ятних часів люди передчували, що смерть не крапка, а кома. Всі земні народи, навіть перебуваючи в язичницькій темряві, передчували якийсь образ життя після смерті. Античні поети і філософи писали про печаль людської душі в пеклі, в напівтемряві, в напівжитті. Єгиптяни мастили мертві тіла різними бальзамами і смолами, щоб зберегти їх для іншого життя. Продовження життя після смерті і Суд Правди, який спіткав в земному житті не кожного, завжди здавалися незатьмянілій людській совісті чимось природним і необхідним.

Але наша християнська віра в воскресіння заснована не на припущеннях поетів і філософів й не на здогадах і передчуття народів і племен, але на досвіді і на обітниці Божій. Віра наша затверджена не на піску, а на камені. Господь Ісус Христос, який відкрив істину про життя, відкрив нам істину і про воскресіння мертвих. І словами, і прикладами Він відкрив нам її. Нехай тішаться ваші серця, христоносці.

Одного разу випробовували Господа Ісуса. Спокушали саддукеї, які не вірили в воскресіння. Запитували вони Його про те, чиєю буде дружина в іншому світі. Насмішники, власним безумством знехтувані! Відповів їм Добрий Господь: в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі. А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих (Мт. 22:30-32). Якщо ж всі, хто живе на землі помруть і залишаться в могилах, як тоді можна було б назвати Бога Богом живих?

У Капернаумі, у місті неблагочестивім, який через невіру своїх жителів зник з лиця землі, в цьому місті розпитували Господа духовно зубожілі євреї то про одне, то про інше. Нарешті Господь сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя (Ін. 6:53). А перед храмом Соломона, який з-за осквернення невірою зник з лиця землі, сказав Господь: Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть. і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. (Ін. 5:25-29). А тим, що качають головами й кажуть: як це важко! - Скажіть: Чи є що важке для Господа?

І ще багато інших слів сказав Господь про воскресіння мертвих. І, щоб не залишити людей в сумніві, Він підтвердив Свої слова справами. Він воскресив дочку Яіра: І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань! (Мк. 5:41). І мертва дівчина ожила і підвелася. Воскресив Господь і сина наінской вдови. Прийшовши з учнями в місто Наїн, Він зустрів похоронну процесію і побачив невтішну вдову, яка побивалася про померлого жалобою по одинакові. Спочатку Він підійшов до матері і втішив її словом, сказавши: Не плач! А потім потішив її і ділом: підійшовши до носилок, сказав мертвому: Юначе, кажу тобі: встань! І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері (Лк. 7:13,14,15). І ще воскресив Лазаря Господь у Віфанії. Чотири дні лежав мертвий Лазар у труні, сестри його оплакували його. Усі рідні його оплакували. Просльозився й Господь. Але озвався до нього: Лазарю, вийди сюди! І вийшов померлий (Ін. 11:43-44). І повернув Господь живого Лазаря сестрам його.

І ще воскресив Господь ... кого? Самого Себе. Він воскрес з гробу в третій день по смерті, як і обіцяв. І учні зраділи, побачивши Господа (Ін. 20:20). Яка ж душа людська, спрагла життя, не зрадіє Господа, що воскрешає і Воскреслого?

Так всемогутній Господь реальними справами підтвердив слова Свої і звістку про воскресіння мертвих.

Подію воскресіння Месії з мертвих апостоли зробили святою підставою євангельської проповіді. І вся їхня особиста надія у воскресіння і непохитна безстрашність перед смертю черпали сили в цій славній події. Один з них, перш колись переслідував Церкву, а потім узрівши живого воскреслого Господа, так пише: Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих? Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! 15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! (1 Кор. 15:12-19). Якщо Христос повстав з мертвих і підтвердив наше воскресіння, то Він зробив нас, які в Нього вірують, найщасливішими з людей.

Господь помер і воскрес, щоб довести і показати нам наше воскресіння з мертвих. Його воскресінням назавжди запалило незгасимий вогонь віри в серцях людських в те, що і вони воскреснуть: як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть (1 Кор. 15:22). Якщо ж і зараз яка-небудь Сарра розсміється і скаже, що важко це, дайте відповідь їй, та й скажіть: Чи є що важке для Господа?

Давним-давно пророк прозрів і говорив: І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту (Дан. 12:2). А інший пророк раніше цього бачив величезне поле, повним-повнісіньке сухих мертвих кісток. Дивився і бачив, як за велінням Божим стався шум, а кості зближалися. Дивився пророк і бачив, як сухі кістки покривалися шкірою і обростали плоттю, і Господь наказав був, і ввійшов у них дух, і тіла людські ожили і стали на ноги, і військо їх дуже і дуже велике! (Пор.: Єз. 37:7,10).

Ось бачення і пророцтва праведних Божих пророків. Але реальність цих видінь і виконання пророцтв прийшли від Христа і через Христа. А тим, хто ще сумнівається, кажучи, що таке неможливо, дайте відповідь і скажіть: Неможливе це людям, та можливе все Богові (Мт. 19:26). Дайте відповідь їм словами Самого Спасителя. І розвійте їхні сумніви, і врятуєте братів.

Це віра вірних і чуйних. Важко прийняти її блукаючим умам і приспаним земними пахощами душам. Ті, кого земля вкрила струпами гріха та зчорнила тленністю мирською, не схиляв вухо до Божих обітниць. А вірні вірять слову Божому і чуйно очікують виконання. Їх верне від брехні брехливих, їм набридли короткі стежки брехні. Дорозі серцю їх став довгий шлях Всевишнього. На цьому довгому шляху Він дає їм спочинок все новими і новими підтвердженнями благого його закінчення. Кращий відпочинок для них - слово Спасителя і Супутника, що пройшов весь їхній шлях, будучи людиною, і дійшов до кінця і бачив його і розповів їм про велику радість.

Наприкінці помилкових стежин завжди чекає змія, та стародавня змія, через яку прародич наш був вигнаний з раю. А в кінці довгого шляху істини зустрічає Цар і Батько, Утішитель і Воскреситель. Це радість для вірних і чуйних. І вони діляться радістю своєї з своїми братами, і супутниками, з дітьми великого Царя.

Це ваша віра, христоносці, віра вірних і чуйних предків ваших. Нехай стане вона і вірою дітей ваших, з роду в рід, до кінця шляху, до благого його кінця. Це віра непосоромлена, православна, рятівна. Воістину, це віра справді освічених людей, що носять в собі образ Божий. На Суді Христовому, в день великий, вони не будуть проливати сліз, але приймутт життя і будуть названі благословенними.

СПОДІВАННЯ. ПОВСТАННЯ. ПРЕОБРАЖЕННЯ.