Головна » 2012 » Квітень » 15 » Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа

Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа

Зішестя Христа до пекла
Зішестя Христа до пекла

Сьогодні Свята Православна Церква святкує воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

Світле свято Воскресіння Христова найменоване Великоднем - найбільшим днем в історії людства.

Великдень - це не просто свято. Це - суть християнства. Апостол Павло, який взагалі ніколи не бачив Христа в Його земному житті, але якому Він з'явився після Свого Воскресіння, позначив суть нашої віри: «Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна ... то ми найнещасніші від усіх людей» (1 До Коринф’ян 15:17-19). І це зрозуміло, бо якщо не воскрес Христос, а ми всю свою віру Йому віддаємо, якщо ми проповідуємо Христа розп'ятого - а Він не воскрес, то ми й собі брешемо, й інших обманюємо, і живемо в повній ілюзії, поза реальністю.Тому дійсно ми були б самі нещасні люди, що живуть в якомусь дурмані.

Якщо ми уважно прочитаємо апостольські послання і подивимося ті перші проповіді, що наведені в «Діяннях апостолів», нас чекає сюрприз: апостоли не знають ніякого «вчення Христа». Жодного разу вони не кажуть «як учив нас Господь», не переказують Нагірну проповідь і не передають з вуст у вуста чудеса Христові. Найважливіше всього цього для них одне: Він помер за гріхи наші, але й воскрес. Великодні події - ось основа християнської проповіді. Християнство - не «вчення», не моралістика, а просто розповідь про факт. Апостоли і проповідують тільки факт - подію, очевидцями якої були.

Але при цьому вони говорять про Воскресіння Христове не як про подію лише в Його житті, але і в житті тих, хто прийняв пасхальне благовістя. Незвичайність події з Христом в тому, що смерть Його і воскресіння «діє в нас» (2 До Коринф’ян 4:10-12). І з тих пір кожен християнин може сказати: найголовніша подія в моєму житті відбулася в Єрусалимі, «за Понтія Пілата»...

Воскресінням Господа Ісуса Христа з мертвих завершився Боголюдський подвиг спасіння, відновлення людини. Воскресіння стало свідченням того, що Ісус Христос є істинний Бог і Господь, Викупитель і Спаситель. Христос помер плоттю, але плоть Його з'єднана в одну Іпостась незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучно з Богом Словом. Христос воскрес, бо смерть не могла втримати у своїй владі тіла і душі Христових, що знаходяться в іпостасній єдності з Джерелом вічного життя, з Тим, Хто за Своїм Божеством є Воскресіння і Життя.

Ісус Христос сказав про Себе: «Я воскресіння і життя» (Іоанна 11:25). Тим самим Він засвідчив, що втілення Бога оживило людину і воскресило її пошкоджену гріхом природу до нової благодаті життя.

Однак для реальної перемоги над смертю життя Боголюдини на Землі було недостатньо. Для реальної перемоги над смертю знадобилися вільні хресні страждання і смерть Ісуса Христа. У Домобудівництві порятунку Воскресіння Христове є явище Божественної всемогутності: Христос по смерті Своїй зійшов у пекло та переміг смерть. Воскрес у третій день і з Собою воскресив Адама та звільнив його і весь людський рід від пекельних кайданів і тління. Зламавши ворота смерті, Христос показав шлях до життя вічного.

Смерть Спасителя стає добровільною і вільної Жертвою за все людство. Якщо Перший Адам своїм непослухом увів смерть у світ, то Другий і Новий Адам - ​​Богочоловік Ісус Христос - показав, що смерть може бути скасована.

Ісус Христос воскрес, як первісток із померлих, первонароджений з мертвих (До Колосян 1:18). Воскреснувши, Він освятив, благословив і затвердив загальне воскресіння всіх людей, і всі встануть з землі у загальний день воскресіння, як з насіння виростає колос.

Воскресінням Господа завершується перемога над гріхом і його наслідком - смертю. Повалино смерть. Відкинуто стародавнє засудження до смерті смерті. Розірвані узи пекла, і ми позбавлені від адових мук. Тепер люди вмирають «тільки на час, з причини смертності тіла; на зразок насіння, вкинуті у землю, ми не гинемо при тілесній смерті, але посіяні воскреснемо - бо смерть скасована по благодаті Спасителя»

Через Своє Воскресіння Христос учинив нас переможцями смерті, і життям у Христі ми отримуємо завдатки дарованого Його воскресінням безсмертя нашого смертного єства. Тому так захоплено душа християнина святкує у день Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа, предвісника майбутнього дня загального воскресіння. Це - воістину Великодній день.

Христос воскрес і вознісся на Небо, але Він завжди присутній у Своїй Церкві. І кожен з нас може доторкнутися до Нього - на головному християнському богослужінні, літургії, коли священик виходить до людей з Тілом і Кров'ю воскреслого Христа...

І немає на землі слів більш радісних, ніж ті, що говорять один одному люди в Світлу неділю і наступні сорок днів:

«Христос воскрес! Воістину воскрес!»


Іще Ви можете прочитати минулорічну статтю «Воскресіння Христове - оновлення світу»


Поділитися з друзями:

Переглядів: 2669 | Додав: leonc | Теги: Бог, Християнство, Ісус Христос, воскресіння, оновлення, Боголюдина, Біблія, людина, світ

Коментарі:

KamPod_ 15.04.2012 о 21:37 написав(ла):
Давно цікавило питання воскресіння адже не всіма течіями християнської релігії воно висвітлюється і йому надається вагомого значення.
Дякую Леонід.
Можливо будуть думки с приводу наступних моїх міркувань:
1. Він помер за гріхи наші, але й воскрес. Великодні події - ось основа християнської проповіді.
не дуже розумію, помер за гріхи, а воскрес для чого? чому ця подія стала осново християнської проповіді?
2. вони говорять про Воскресіння Христове не як про подію лише в Його житті, але і в житті тих, хто прийняв пасхальне благовістя. Незвичайність події з Христом в тому, що смерть Його і воскресіння «діє в нас» (2 До Коринф’ян 4:10-12). І з тих пір кожен християнин може сказати: найголовніша подія в моєму житті відбулася в Єрусалимі, «за Понтія Пілата»...
знову ж таки продовження питання 1. то в чому ж проявилась роль Воскресіння в житті пересічного християнина? І якщо смерть нам прощая гріхи то як "діє в нас" воскресіння?
3. Воскресінням Господа Ісуса Христа з мертвих завершився Боголюдський подвиг спасіння, відновлення людини.
А хіба не своєю смертю Ісус приніс спасіння?
4. Воскрес у третій день і з Собою воскресив Адама та звільнив його і весь людський рід від пекельних кайданів і тління.
не чув про воскресіння Адама, то виходить перша людина зараз на небі?
5. І немає на землі слів більш радісних, ніж ті, що говорять один одному люди в Світлу неділю і наступні сорок днів:
«Христос воскрес! Воістину воскрес!»

Сорок днів??? Хм, цікаво. А ще цікаво чому часто фігурує цифра 40 днів в обрядах. Цих 40 днів повязані якось з 40 днями після смерті?
leonc 16.04.2012 о 01:00 написав(ла):
Запитання цікаві і напевне не легкі. Але зроблю спробу відповісти.

1. Христос Первісток серед воскреслих до життя вічного. А оскільки в Христі є дві природи (людська та Божа), то своїм воскресінням Він переміг владу смерті над людською природою, що дає змогу кожному з нас людей воскреснути згідно писання. А раз смерть переможена, то після того, як всі воскреснуть - ніхто більше не помре - тобто всі будуть жити вічно. Якби ж Христос не воскрес, то це свідчило би про те, що Він не зміг подолати смерть. А якщо б навіть Він її не зміг подолати - хто б з нас грішних це зміг зробити? Тобто, якби Христос не воскрес, то ніхто із людей би не воскрес. Більш детально дивись в першому посланні апостола Павла до Коринф’ян 15 розділ.

2. Знову ж таки - якби Христос не воскрес - віра наша була би марною і тоді пиймо та їжмо, бо завтра помремо навічно... Але Христос воскрес і цим дав кожному з нас надію на життя вічне. Саме тому кожен із нас з впевненістю чекає воскресіння мертвих та життя будучого віку.

3. Знову ж таки, якби Христос помер і навічно відправився у пекло, то на що могли би розраховувати ми? Але якщо Господь переміг сатану та смерть, то нам дана надія на воскресіння і життя вічне. Так, я розумію, що це моє твердження суперечить теорії викупу, але хто сказав що вона вірна?

4. На небі? Хм... Можливо... Взагалі не нам судити - участь Адама в останньому (страшному) суді. З іншого боку, Адам теж людина, а значить він теж воскрес(не) (як і ми всі) перед останнім судом.

5. В даному випадку ці 40 днів - це той проміжок часу, поки Христос після Свого воскресіння неодноразово являвся учням, переконуючи їх в Своєму тілесному воскресінні. Цей період закінчився вознесінням Христа. Чи пов’язаний цей інтервал в сорок днів із сорока днями після смерті людини та із іншими сорокаденними подіями в житті Христа - напевне так, але наразі я не можу дати розгорнуту відповідь.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Квітень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м...

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і...

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених...

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет...

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог...

 
 
leonc © 2010-2018
Безкоштовний хостинг uCoz Google