Головна » 2012 » Червень » 11 » Апостольский піст. Петрівка.

Апостольский піст. Петрівка.

Сьогодні, рівно через тиждень після свята Трійці, розпочинається Апостольский (по народному Петрів) піст. Раніше цей піст також називався постом П'ятидесятниці.

Протягом усього посту не допускається вживання м'ясних, молочних продуктів та яєць. Це не найсуворіший з періодів утримання, якщо порівнювати його з Великим і Успенським постами. По суботах та неділях дозволяється їсти рибу.

Піст святих апостолів сягає перших віків християнської віри. З IV століття про нього є свідчення святого Атанасія Великого і святого Амвросія Медіолянського, а з V ст. — святого Теодорета Кирського та Лева Великого. Ось що ми знаходимо в записах останнього: «Після тривалого свята П'ятидесятниці піст особливо необхідний, щоб подвигом його очистити нам думки і зробитися гідними дарів Святого Духа. За святкуванням, яке Дух Святий освятив Своїм зішестям, звичайно іде всенародний піст, благодійно встановлений для лікування душі і тіла, і тому він вимагає, щоб ми дотримувалися його з належним благоволінням. Бо ми не сумніваємося, що після того, як апостоли сповнилися обітованою Господом силою, і Дух Істини вселився в серця їх, між іншими таємницями небесного вчення, по наученню Втішителя, преподано також вчення і про духовну стриманість, щоб серця, очищаючись постом, робилися здібнішими до прийняття благодатних дарувань … Тому-то вчителі, котрі освітили прикладом і повчанням всіх чад Церкви, початок битви за Христа ознаменували святим постом, щоб, виходячи на боротьбу проти духовного розбещення, мати для цього зброю в стриманні, яким можна було б убити гріховні прагнення, бо невидимі наші супротивники і безтілесні вороги не здолають нас, якщо ми не будемо вдаватися до плотських похотей. Хоча в спокусника бажання нам шкодити постійне та незмінне, але воно залишається безсилим і бездіяльним, коли він не знайде в нас того боку, з якого йому можна напасти ... З цієї-то причини встановлений незмінний і рятівний звичай - після святих і радісних днів, які ми святкуємо на честь Господа, що воскрес із мертвих і потім вознісся на небеса, і після прийняття дару Святого Духа, проходити поприще посту. Цього звичаю необхідно ретельно дотримуватися і для того, щоб у нас перебували ті дари, які передані нині Церкві від Бога. Ставши храмами Святого Духа і, більше ніж будь-коли, бувши напоєні Божественними водами, ми не повинні коритися жодним похотям, не повинні служити ніяким порокам, щоб житло чесноти не осквернилося нічим нечестивим. При допомозі та за сприяння Божого ми всі можемо досягти цього, якщо тільки, очищаючи себе постом і милостинею, будемо намагатися звільнити себе від скверн гріховних і приносити рясні плоди любові. З апостольських правил, які вселив Сам Бог, предстоятелі церковні, по наученню Святого Духа, першими поставили те, щоб всі подвиги чесноти починати з посту. Це вони зробили тому, що заповіді Божі можна виконати добре тільки тоді, коли воїнство Христове захищене від усіх спокус гріха святим постом. Отже, улюблені, повинні ми вправлятися в пості особливо в даний час, коли заповідається нам постувати, після закінчення п'ятдесяти днів, котрі пройшли від воскресіння Христового до зішестя Святого Духа і були проведені нами в особливому торжестві. Цей піст заповіданий, щоб оберегти нас від безпечності, в яку дуже легко впасти через довготривалий дозвіл на їжу, яким ми користувалися. Якщо ниву нашої плоті не обробляти невпинно, на ній легко зростають тернина й вовчиці, і приноситься такий плід, який не збирають в житницю, а прирікають на спалення. Тому ми зобов'язані нині з усією ретельністю зберігати те насіння, яке прийняли в наші серця від небесного сіяча, і остерігатися, щоб заздрісний ворог якось не зіпсував дарованого Богом, і в раю чеснот не виросли терня пороків. Відвернути ж це зло можна тільки милістю і постом».

Блаженний Семион Фессалонікійський пише, що піст встановлений на честь апостолів, «тому що через них ми сподобилися багатьох благ і вони з'явилися для нас діячами і вчителями посту, послуху ... і стриманості. Це проти волі свідчать і латиняни, вшановуючи апостолів постом в їхню пам'ять. Але ми, згідно з постановами апостольськими, складеними Климентом, після зішестя Святого Духа один тиждень торжествуємо, а потім, з наступного, вшановуємо постом апостолів».

За словами святителя Іоанна Златоуста «Піст з вірою додає багато міцності, бо навчає великій любомудрості, людину робить Ангелом, та ще зміцнює проти сил безтілесних ... Той, хто молиться як слід, і до того ще й постує, небагато просить; а хто просить небагато, той не буде срібнолюбний, а хто не срібнолюний, той любить подавати милостиню. Хто постує, той стає легким і окриляється, і з бадьорим духом молиться, гасить злі похоті, умилостивлює Бога і гамує гордовитий дух свій. Тому-то апостоли майже завжди постували».

Піст святих апостолів у Східній Церкві триває від неділі Всіх святих до 12 липня (за новим стилем) — празника  святих апостолів Петра і Павла. Тривалість Петрівки може бути різною, залежно від того, коли випадає празник Пасхи. Найдовше Петрівка може тривати шість тижнів, а найменше — 8 днів.


Поділитися з друзями:

Переглядів: 940 | Додав: leonc | Теги: православ'я, піст, апостол

Коментарі:

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Аватар KamPod_
Чомусь зазвичай у людському суспільстві навпаки - запам'ятовують огріхи і погані справи, а добре швидко забувається

Аватар leonc
Для перегляду коментарів із соціальних мереж, потрібно клікнути на відповідну назву під словом "Коментарі"

Аватар KamPod_
Можна попросити уточнення, опис відмінностей?

Завжди цікавили такі питання (воно і буде уточненням відмінностей):
Приклад 1 - я один в родині виявився достойним вічного життя а решта (чи навіть більша частина) моїх близьких і родичів не прагнули до цього і не змогли його досягти. Тоді питання - хіба це буде те ж життя що і в земному існуванні? навіщо воно мені, якщо я не буду м...

Аватар KamPod_
Якщо після смерти нас чекає вічне небуття, тобто, якщо там за межею нічого немає, то тоді життя немає сенсу взагалі.

Я не відкидаю думку що так і є. Адже ж немає сенсу від життя тварин які нас оточують - вони не отримають воскресіння до вічного життя згідно з Біблією

Аватар KamPod_
А яке більш логічне порівняння тут доречне?

У тому то й справа, що логіки у переродженнях в нове життя мало, точніше її немає

Аватар KamPod_
Все вроді б то так і можна провести паралель між народженням немовля і закінченням існування або смертю внутріутробного плоду. Але мені здається у випадку з немовлятами повірити їм набагато легше що є щось поза їх світом, адже навколо них реальна перешкода яку вони навіть можуть торкатись. А в випадку з людиною і її народженням після смерті, то такої перешкоди яку можна було б відчути немає тому і...

Аватар KamPod_
Дуже тонко підмічено на рахунок мами ось це:"Вона скрізь навколо нас, ми в ній перебуваємо і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми просто не можемо існувати"
Дійсно перегукується з канонами релігії і віри що Бог всюди навколо.

Аватар leonc
Я з тобою цілком погоджуюсь. Адже «Христос помер за всіх, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого … Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2 послання до Коринф’ян 5:15,17). Як наслідок - «Хто увірує і охреститься, буде спасений, а хто не увірує, буде осуджений» (Марка 16:16) і це абсолютно не залежить від якихось вроджених...

Аватар KamPod_
Порівняння з метеликом також не дуже логічне як на мене. У комашки п'ять стадій розвитку кожну з яких можна описати і "пощупати", є впевненість і наукові доведення що так і буде, а в випадку з починаючи третього життя? Усе покладається лише на вірі що так і є - тобто знову прийшли до вихідної точки чи є взагалі щось після фізичної смерті і навіть якщо є, то помоєму цей індивід у трет...

Аватар KamPod_
Взагалі то п'ять життів якось взагалі не по християнськи, якась реінкарнація спадає надумку, хоча далі читаючи зрозумів що мається на увазф дещо інше.
Дуже заінтригувало коли читав, що розвиток зародка в утробі це перше життя. І реальне народження виходить що є логічним продовженням закінчення цього життя. Але ж виходить що Адам і Єва не мали цього першого життя, як в принципі і третьог...

 
 
leonc © 2010-2018
Безкоштовний хостинг uCoz Google